Билингвизм как языковая политика государства

і функціонування мов народу Казахстану.

У той же час зусилля держави спрямовані не тільки на відродження і розширення функцій казахської мови, а й на збереження загальнокультурних функцій російської, на розвиток мов інших етнічних груп.

В даний час російська мова в Казахстані вивчається повсюдно, вона є обов'язковим предметом в державних і недержавних навчальних закладах. Можна сказати, що функціонування російської мови в Казахстані залишається стабільним і користується державною підтримкою.

Поряд з державною мовою в державних організаціях, а також в органах місцевого самоврядування офіційно вживається російська мова. Це гарантує російській мові збереження у повному обсязі тих соціальних функцій, якими вона володіє в даний час. У перспективі російська мова буде залишатися одним з основних джерел отримання інформації по різних областях науки і техніки, засобом комунікації з близьким і далеким зарубіжжям. Інтереси економічного і науково-технічного розвитку країни визначають необхідність знань і освіти, одержуваних російською мовою.

Казахстанське суспільство дуже толерантне. Ознаки міжнаціональної ворожнечі, які ми спостерігаємо в Азії та які натворили останнім часом багато лиха в сусідньому Киргизстані, не можуть бути популярні в нашій країні. Представники некорінного населення республіки відчувають себе досить комфортно і не допускають думки про розкол країни за національною, релігійною або мовною ознакою. Хоча серед факторів, які теоретично могли б підірвати ситуацію, на перше місце, на думку жителів Казахстану, виходить мовна політика

Більшість населення Казахстану є носіями двох мов: казахської і російської. У Казахстані сформувався власний тип білінгвізму - казахсько-російський, коли володіння російською мовою широко поширене серед титульного населення республіки. Мовна політика є найважливішим елементом у взаємовідносинах етносів, які проживають на території Казахстану. Відмова від розвитку державної двомовності може створити можливість для прояву мовної дискримінації.

Мовна політика сприяє не тільки міжетнічній злагоді та консолідації казахстанського суспільства, а й виконує важливу функцію інтеграції Казахстану та Росії в загальний комунікативний простір. Збереження сфери функціонування російської мови відповідає прагненню Казахстану до інтеграційних процесів, збереженню єдиного культурного та освітнього простору з країнами СНД і є потужною конкурентною перевагою Казахстану в сучасної глобалізації.

Якщо раніше мовна ситуація в Казахстані визначалася історичними та культурними контактами російського та казахстанського народів, то зараз, в сучасних умовах, вона буде визначатися в першу чергу економічними інтересами. Якщо економічні зв'язки між Казахстаном і Росією розвиватимуться і зміцнюватимуться, то буде розвиватися і розширюватися потреба в російській мові. Якщо ж практична необхідність в російській мові в силу скорочення економічної міждержавної інтеграції буде зменшуватися, то російська мова буде виходити з ужитку.

Багато дослідників вважають, що проведення збалансованої мовної політики та розвиток білінгвізму є важливими чинниками підтримки суспільної злагоди та політичної стабільності в багатонаціональному Казахстані, оскільки, на їхню думку, російська мова в Казахстані зберігає свої позиції як мова міжетнічної взаємодії і певною мірою зберігає свою значущість як мова міжнаціонального спілкування.

В умовах суверенітету і нової державної мовної політики в Казахстані виросло нове покоління молоді, орієнтоване на інші, ніж у радянський період цінності, яке бере участь у формуванні нової мовної ситуації. Нове покоління реально усвідомлює, що без знання державної мови неможливо зробити

1 2 3 4 5 6 7 8