Биофармация

Біофармація – теоретична основа виробництва і раціонального застосування лікарських препаратів

Біофармація - це наука, що вивчає залежність терапевтичної дії лікарських препаратів на організм від різних факторів (фармацевтичних, біологічних та ін. ).

Біофармація - це наукова дисципліна фармації, що займається вивченням впливу фізичних і фізико-хімічних властивостей лікарської речовини і лікарського препарату на кількісну характеристику терапевтичного ефекту в організмі людини чи тварини після прийому лікарської речовини у різних лікарських формах.

З'явилася вона після установлення фактів терапевтичної нееквівалентності лікарських препаратів, тобто лікарські препарати одного складу, але виготовлені різними фармацевтичними підприємствами, мали різну терапевтичну ефективність. Це обумовлювалося рядом причин: подрібненістю лікарських речовин, підбором допоміжних речовин і розходженням технологічних процесів, так званих фармацевтичних факторів. У спеціальній літературі термін «фармацевтичні фактори» одержав поширення насамперед у зв'язку з клінічним підтвердженням експериментальних даних про існування залежності між ефективністю лікарських препаратів і методами їх одержання.

При призначенні в одній з клінік США пігулок одного лікарського препарату, що діє специфічно на процеси згортання крові, придбаного від двох різних фармацевтичних фірм, що містять однакові дози, несподівано було виявлено, що пігулки однієї фірми опинилися в 2 рази активніше за пігулки з іншої фірми.

Хімічним аналізом не виявлено ніякі відхилення у вмісті лікарської речовини в пігулках обох фірм.

 Це був перший випадок (що отримав широкий розголос) точно встановленої терапевтичної неадекватності, нееквівалентності препаратів, що містять однакові дози однієї і тієї ж речовини, що діє, але виготовлених різними підприємствами.

 Подібне явище виявлене у багатьох антибіотиків (тетрацикліну, левоміцетину, еритроміцину), стероїдних гормонів, сульфаніламіднів і ін.

 Для фахівців, що займаються виробництвом і аналізом лікарських препаратів, це явище було несподіваним.

Всі препарати відповідали вимогам фармакопеї, і тому, згідно загальноприйнятої концепції, повинні були бути повністю рівноцінними.

 Пояснення цьому феномену терапевтичної неадекватності дала нова галузь фармації, медицина, біології – біофармація, що знаменує народження біологічного етапу фармації

Біофармацію можна визначити як науку, що вивчає біологічну дію лікарських препаратів залежно від їх фізико-хімічних властивостей, лікарські форми, технології приготування.

Серед інших фармацевтичних наук (фармацевтична хімія, фармакогнозія) технологія ЛФ займає своєрідне положення.

 За визначенням професора А. А. Іовського, вона є вершиною фармації, її завершуючим етапом.

 Не знаючи властивостей лікарських речовин (вивчаються фармацевтичною хімією), лікарської рослинної сировини (вивчається фармакогнозією), неможливо правильно виготовити ЛФ.

Технологія ЛФ як наука має прикладний характер.

Її розвиток сприяє досягнення в області хімії, фізики, біології і ін.

Наприклад, інтенсивний розвиток хімії ВМС мав значення не тільки для технічних наук, але і для медицини і фармації, фізичної і колоїдної хімії (вчення про стабілізацію гетерогенних систем), мікробіології (методи стерилізації) і розвитку технології ЛФ.

Новим в технології є біофармацевтичний напрям, який склався в самостійне вчення на початку 60-х років минулого століття.

Оскільки терапевтична ефективність лікарських препаратів визначається процесами їх абсорбції (всмоктування), розподілу й елімінації (виведення) з макроорганізму, біофармація приділяє особливу увагу вивченню цих процесів, так само як і впливу на них фізико-хімічних властивостей лікарських речовин. Тому всі досліджувані лікарські форми зараз розглядаються в біофармацевтичних аспектах.

Основною задачею біофармації в сучасній технології ліків є максимальне підвищення терапевтичної ефективності лікарських речовин і зниження до мінімуму їх можливої

1 2 3 4

Похожие работы