Биохимическая характеристика розтренованости, тренированности и перетренированности

її зміна в досить широкому діапазоні буде супроводжуватися пропорційним збільшенням тренируемой функції. У цьому діапазоні ефективних навантажень стає можливим досить точне керування станом спортсменів. Однак можливості збільшення загального обсягу виконуваних навантажень і безперервного росту тренуємих функцій небезмежні. У кожному конкретному випадку існує індивідуальна межа адаптації відносно даної функції або організму в цілому. У міру наближення до цієї межі темпи приросту провідної функції поступово сповільнюються й при певній величині навантаження припиняються зовсім. При завданні величини навантаження понад цей граничний рівень виникає парадоксальна реакція: зі збільшенням ступеня впливу навантаження відповідна реакція організму знижується. Така реакція характерна для зриву адаптації, тобто для розвитку стану перетренованості. Граничні навантаження, як правило, мають місце на змаганнях і контрольних тренуваннях, але вони не можуть використатися часто, оскільки швидко приводять до виснаження домінантних систем, відповідальних за адаптацію.

Індивідуальна терпимість граничних навантажень найбільшою мірою визначається адаптаційним резервом симпато-адреналової і гіпофізарно-адренокортикальної систем. Високотреновані спортсмени, що мають високу межу адаптації, відрізняються більше економічною реакцією з боку симпато-адреналової системи, але здатні досягти значно більше високих максимальних концентрацій катехоламінів у крові.

Залежність "доза - ефект", що визначає співвідношення між обсягом виконаної тренувальної роботи й приростом тренуємої функції, може бути використана для кількісної оцінки адаптації до фізичних навантажень. Теоретично можливі п'ять основних типів взаємозв'язку між змінами тренуємої функції й обсягом виконаного навантаження. У початковій стадії розвитку адаптації залежність "доза - ефект" представлена експоненціально зростаючої кривої, у звичайних умовах тренування - прямою лінією, що, як і зростаюча експонента, указує на те, що межі адаптації ще не досягнуті й можна продовжувати нарощування обсягу виконуваної роботи.

Коли в тренуванні застосовуються навантаження, близькі до граничних, залежність "доза - ефект" перетворюється з лінійної залежності в постійну з виходом на насичення

Обережність необхідно дотримувати при тренуванні в діапазоні граничних навантажень, де залежність "доза - ефект" має вигляд параболічної кривої. У цій області навантажень приріст розвиває функции, що, припиняється. Якщо після цього обсяг застосовуваних навантажень продовжує зростати, то виявляється помітне зниження тренувального ефекту. Це положення наочно ілюструють дані про зміни величини загального Про2-дол-га залежно від обсягу виконаної тренувальної роботи анаеробної спрямованості. Вершина параболічної залежності, що вказує на значення обсягу інтервальних навантажень, що дозволяє найбільшою мірою впливати на анаеробні функції, перебуває на рівні 240 годин у рік. У більшому обсязі ці навантаження вже не сприяли розвитку анаеробної ємності організму й приводили до зниження тренувального ефекту.

Зниження темпів розвитку адаптації з ростом обсягу виконуваної тренувальної роботи може бути відвернено зміною умов тренування, а також характеру й величини тренувального навантаження.

Крім принципу зверхобтяження, безпосередньо пов'язаного з аналізом залежності "доза - ефект", у теорії спортивного тренування постулються й інші принципи, засновані на закономірностях біологічної адаптації. До них насамперед варто віднести такі принципи (Волков Н. И. , 1986): специфічності, оборотності дії, позитивної взаємодії, послідовної адаптації, циклічності.

Принцип   специфічності   постулює,  що найбільш   виражені адаптаційні зміни під впливом тренування відбуваються й функціональних системах, найбільшою мірою що навантажують і виконанні фізичного навантаження. Відповідно до характеру й величиною обраного  навантаження  в організмі формується домінуюча система, гіперфункція  якої забезпечує розвиток адаптації.   Ця навантажувати система, що, забезпечує в організмі переваги в пластичному й енергетичному обміні в порівнянні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные