Биохимия

Біохімія

 

Біохі?мія; біологічна або фізіологічна хімія (рос. биогеохимия, англ. biogeochemistry, нім. Biogeochemie) — наука про хімічний склад організмів і їх складових частин і про хімічні процеси, що протікають в організмах.

Основи біохімії заклав визначний український учений Володимир Іванович Вернадський у 1920-х роках.

Біохімія вивчає структури й функції кліткових компонентів: білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот та інших біомолекул. Крім того, біохімія розглядає розкладення органічних речовин, що пов'язано з виникненням ґрунтів, мулу, осадових гірських порід, покладів вугілля, нафти і горючих газів.

Біоорганічна хімія — галузь науки, яка займається синтезом і вивченням будови та біологічної функції найважливіших компонентів живої матерії, насамперед біополімерів і низькомолекулярних біорегуляторів, приділяючи головну увагу з'ясуванню закономірностей взаємозв'язку між структурою та біологічною дією.

На базі її фундаментальних досліджень створюються технології одержання практично важливих препаратів для медицини, сільського господарства, різних галузей промисловості.

 

Основні напрямки досліджень

Основні напрямки досліджень:

  • Амінокислоти, пептиди та білки (методи виділення та синтезу, дослідження будови, властивостей; синтез пептидів, вивчення зв'язку їх будови з функцією).

Нуклеїнові кислоти (виділення, дослідження будови, синтез і вивчення хімічних властивостей природних і модифікованих генів, нуклеозидів, нуклеотидів, полінуклеотидів та їх аналогів).

 

Амінокислоти (1) у нейтральній формі, (2) у фізіологічному стані та (3) з'єднані разом у дипептид.

 

  • Ліпіди (виділення, дослідження будови, синтез).
  • Вуглеводи та їх похідні. Змішані біополімери (виділення, дослідження будови, хімічних властивостей, синтез).
  • Стероїдні гормони (виділення, хімія стероїдів, їх хімічна трансформація, синтез, вивчення механізмів дії), вітаміни, коферменти.
  • Хімічні дослідження природної сировини (рослинної та мікробіологічної) для розроблення біологічно активних речовин.
  • Нові лікарські речовини (пошук, синтез і вивчення нових ефективних лікарських препаратів; розроблення методів виділення та хімічної трансформації)
  • Хімічні препарати для хімізації сільського господарства (пестициди, інсектициди, гербіциди, акарициди, фунгіциди та інші препарати для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин; регулятори життєдіяльності комах; природні феромони, атрактанти, репеленти та ін. ; синтетичні регулятори росту рослин; дефоліанти, десиканти та ін. регулятори окремих функцій рослин; нові ефективні препарати для підвищення продуктивності тваринництва).
  • Природні та синтетичні низькомолекулярні біорегулятори та їх аналоги.

БІОХІМІЯ (біологічна хімія) - біологічна наука, яка вивчає хімічний склад живих істот, хімічні перетворення, що відбуваються в їхньому організмі в процесі життєдіяльності, а також закономірності, яким ці перетворення підпорядковані. Отже, Б. досліджує процеси обміну речовин; мета досліджень — оволодіти способами керування цими процесами.

Відповідно до завдань дослідження в Б. розрізняють кілька напрямів, зокрема статичну, динамічну та функціональну В. Статична Б. вивчає: складові хімічні частини організмів, їх розподіл, фізико-хімічні та біологічні властивості. Динамічна Б. вивчає шляхи перетворення певних сполук в організмах (окислення, відновлення, гідролітичне і фосфоролітичне розщеплення, етерифікацію, синтез складних сполук з простіших тощо). Функціональна Б. вивчав біохімічні процеси, що лежать в основі проявів життєдіяльності організмів та окремих органів (живлення, асиміляцію та дисиміляцію, дихання, бродіння, ріст, розмноження, спадковість, подразливість, рухливість тошо), а також зміни цих процесів під впливом різних зовнішніх умов і внутрішніх факторів, пов'язаних з видовою належністю, віком і статтю організмів. Відповідно до об'єктів дослідження розрізняють Б. людини, тварин, рослин (фітобіохімія) і мікроорганізмів (як тварин, так і рослин).

Сучасна Б. приділяє особливу увагу вивченню білків, які

1 2 3

Похожие работы