Биоиндикация качества воды

чутливі до високої якості води види замінюються на менш чутливі. Тепер тут трапляються личин­ки волохокрильців, п'явки, молюски, ракоподібні. За наяв­ності сприятливих гідрологічних умов добре розвиваються різноманітні водні рослини. Чим ближче до гирла, тим більше вода у річці стає насиченою біогенними елементами, ор­ганічною речовиною, на ділянках з уповільненою течією на дні накопичується мул. Біопродуктивність такої екосистеми висо­ка, відмічаються значні біомаси фіто-, зоопланктону, меш­канців дна. Вздовж берега формується високопродуктивний пояс водних та прибережно-водних рослин. На дні розвива­ються невибагливі до якості води черви, личинки комарів- дзвінців (хірономіди). Таким чином, навіть у водоймі, що не зазнає впливу діяльності людини, природним шляхом змінюється якість води.

Процес збагачення води сполуками біогенних елементів, насамперед азоту та фосфору, що сприяє збільшенню первин­ної продукції водойми (за рахунок розвитку водоростей та ви­щих водних рослин), зветься евтрофікаціею водойми. Ос­новною ознакою даного процесу є масовий розвиток мікроско­пічних водоростей до рівня «цвітіння» води, зменшення кон­центрації кисню під час їхнього відмирання та розкладання. Як вже зазначалося, це природний процес, але з середини XX ст. швидкість його проходження стрімко зросла у резуль­таті діяльності людини.

Підвищення трофічного статусу водойм внаслідок впливу людини називають антропогенною евтрофікаціею.

Збільшення кількості біогенних елементів та органічної ре­човини у водоймі, передовсім, відбувається через розорювання великих площ ґрунту і, як наслідок, посилення процесів ерозії та поверхневого змиву

До антропогенної евтрофікації водойм призводить і некон- трольоване застосування мінеральних добрив та хімічних речо­вин захисту рослин, потрапляння до водойм недостатньо очи­щених стічних вод, об'єми яких подекуди співставні з водністю водойми, тощо. Масштаби цього явища просто вражають: про­цеси антропогенної евтрофікації сьогодні охопили майже всі водойми на різних континентах Землі.

Існує ціла низка заходів щодо запобігання цього явища. Так, необхідними та важливими є якісне очищення стічних вод, провадження екологічно дружнього сільського господарства, створення водоохоронних зон вздовж берегів водойм, фітоме- ліорація (культивування рослин у прибережних зонах для за­тримання різноманітних речовин, які забруднюють воду, по­трапляючи до водойм з полів, ферм, населених пунктів) тощо.  

Біоіндикатори

Біоіндикатори {іпйісо — вказую, визначаю) — це ор­ганізми, групи особин одного виду (популяції) або угрупован­ня, наявність та інтенсивність розвитку яких є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища (у тому числі і антропогенного впливу). Будь-який чинник се­редовища, якщо він виходить за межі «зони комфорту», для біоіндикаторів є стресовим; біоіндикатор (організм, популя­ція, угруповання) реаіує на це відповідною реакцією. Саме цю реакцію і визначають методи біоіндикації. Види-біоіндикато­ри реаіують на зміну комплексу чинників навколишнього се­редовища своєю наявністю або відсутністю, зміною зовніш­нього вигляду, чисельністю, біомасою, хімічним складом, по­ведінкою, особливостями індивідуального розвитку. Таким чи­ном, біоіндикатори свідчать про ту чи іншу якість життя у да­ному середовищі.

Існує група дуже чутливих до забруднення організмів, які у разі забруднення водойми першими зникають зі складу її на­селення. Це індикатори чистої води. Діаметрально проти­лежною є група видів, що пристосовані до життя в дуже за­бруднених водоймах. Вони не тільки почувають там себе дуже комфортно, але і не можуть жити у воді, бідній на органічні та мінеральні речовини. Ці толерантні до забруднення види — індикатори значного забруднення. Поміж цими «екстрема- лами»

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы