Биоиндикация качества воды
Процес збагачення води сполуками біогенних елементів, насамперед азоту та фосфору, що сприяє збільшенню первинної продукції водойми (за рахунок розвитку водоростей та вищих водних рослин), зветься евтрофікаціею водойми. Основною ознакою даного процесу є масовий розвиток мікроскопічних водоростей до рівня «цвітіння» води, зменшення концентрації кисню під час їхнього відмирання та розкладання. Як вже зазначалося, це природний процес, але з середини XX ст. швидкість його проходження стрімко зросла у результаті діяльності людини.
Підвищення трофічного статусу водойм внаслідок впливу людини називають антропогенною евтрофікаціею.
Збільшення кількості біогенних елементів та органічної речовини у водоймі, передовсім, відбувається через розорювання великих площ ґрунту і, як наслідок, посилення процесів ерозії та поверхневого змиву
До антропогенної евтрофікації водойм призводить і некон- трольоване застосування мінеральних добрив та хімічних речовин захисту рослин, потрапляння до водойм недостатньо очищених стічних вод, об'єми яких подекуди співставні з водністю водойми, тощо. Масштаби цього явища просто вражають: процеси антропогенної евтрофікації сьогодні охопили майже всі водойми на різних континентах Землі.
Існує ціла низка заходів щодо запобігання цього явища. Так, необхідними та важливими є якісне очищення стічних вод, провадження екологічно дружнього сільського господарства, створення водоохоронних зон вздовж берегів водойм, фітоме- ліорація (культивування рослин у прибережних зонах для затримання різноманітних речовин, які забруднюють воду, потрапляючи до водойм з полів, ферм, населених пунктів) тощо.
Біоіндикатори
Біоіндикатори {іпйісо — вказую, визначаю) — це організми, групи особин одного виду (популяції) або угруповання, наявність та інтенсивність розвитку яких є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища (у тому числі і антропогенного впливу). Будь-який чинник середовища, якщо він виходить за межі «зони комфорту», для біоіндикаторів є стресовим; біоіндикатор (організм, популяція, угруповання) реаіує на це відповідною реакцією. Саме цю реакцію і визначають методи біоіндикації. Види-біоіндикатори реаіують на зміну комплексу чинників навколишнього середовища своєю наявністю або відсутністю, зміною зовнішнього вигляду, чисельністю, біомасою, хімічним складом, поведінкою, особливостями індивідуального розвитку. Таким чином, біоіндикатори свідчать про ту чи іншу якість життя у даному середовищі.
Існує група дуже чутливих до забруднення організмів, які у разі забруднення водойми першими зникають зі складу її населення. Це індикатори чистої води. Діаметрально протилежною є група видів, що пристосовані до життя в дуже забруднених водоймах. Вони не тільки почувають там себе дуже комфортно, але і не можуть жити у воді, бідній на органічні та мінеральні речовини. Ці толерантні до забруднення види — індикатори значного забруднення. Поміж цими «екстрема- лами»