Биотехнология окружающей среды

Сучасна біотехнологія далеко пішла від тієї науки про живу матерію, яка зародилася в середині минулого століття.  Успіхи молекулярної біології, генетики, цитології, а також хімії, біохімії, біофізики, електроніки дозволили отримати нові відомості про процеси життєдіяльності мікроорганізмів.  Швидке зростання чисельності населення нашої планети, збільшення споживання природних ресурсів при постійному зменшенні площ агросфери призвели до утворення диспропорцій у навколишньому середовищі, до деформації сталих рівноваг екосистем, до погіршення екологічної ситуації у всіх сферах діяльності людини.

Біотехнологія покликана зіграти значну роль при створенні безвідходних технологій і, звичайно, при розробці різних схем очищення виробничих стоків і твердих відходів.

Однак не можна забувати, що біотехнологічні виробництва самі по собі можуть бути небезпечними як для обслуговуючого персоналу, так і для споживачів продукції.  Таких прикладів можна навести багато.

Наприклад, серйозна екологічна ситуація складається і на біохімічних заводах, що виробляють кормові дріжджі на основі парафінів нафти.  Здоров'ю людини загрожують не тільки стоки, але і атмосферне повітря, в якому збільшено вміст дріжджів з роду Candida

Діяльність таких заводів зараз в основному, припинена.

Тому, з метою забезпечення захисту життя і здоров'я громадян, тварин, рослин, а також охорони навколишнього середовища та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя створені і затверджені документи (стандарти GLP, GCP, GMP і GPP тощо), які регламентують діяльність підприємств фармацевтичного профілю, в т. ч.  мікробіологічних та біотехнологічних, з проведення досліджень, виробництва, зберігання, перевезення, використання, утилізації та знищення їх продукції.

Мікробіологічні і біотехнологічні виробництва та їх продукція можуть робити на людину, тварин і рослинний світ наступні види ушкоджуючої дії:

- Розвиток інфекційних, паразитарних та інших захворювань;

- Токсична дія;

- Алергенна дію;

- Загальне і місцеве неспецифічне (дражливе) дію;

- Дія на генетичний апарат клітин;

- Вплив на екологічну обстановку.

Джерелами біологічної небезпеки можуть бути патогенні і генно-модифіковані мікроорганізми, що використовуються у виробництві, продукти їх метаболізму, токсини, різні хімічні речовини, що містяться у відходах виробництва, що викликають захворювання людини, тварин, рослин, руйнування матеріалів, різке погіршення якості навколишнього середовища.

Можна виділити наступні загальні вимоги до біобезпеки мікробіологічних та біотехнологічних виробництв і їх продукції:

1) Безпека означає відсутність фактичного або прогнозованого небажаного впливу мікроорганізмів, їх модифікованих варіантів, генно-інженерних матеріалів, устаткування і лабораторних тварин, що використовуються у виробництві і контролі препаратів, на здоров'я людини і тварин, а також на навколишнє середовище.

2) необхідно мати повну інформацію про використовувані у виробництві мікроорганізмах, їх генно-інженерних варіантів, матеріалах, обладнанні і тварин;

3) для визначення безпеки мікробіологічної та біотехнологічної продукції необхідно використовувати інформативні лабораторні методи, що дозволяють отримати дані, імовірно корелюють з її безпекою для людей і тварин.  Висновки щодо безпеки мікробіологічної та біотехнологічної продукції повинно базуватися на комплексній оцінці шкідливого дії продукції на організм людини і тварин, а також на навколишнє середовище при короткочасному та тривалому впливі;

4) виробничий процес повинен бути організований таким чином, щоб забезпечити його безпеку всередині і поза виробничих приміщень і передбачати превентивні дії для недопущення випуску в навколишнє середовище потенційно небезпечних мікроорганізмів (токсинів), їх генно-інженерних варіантів, а також матеріалів і речовин, що використовуються в виробництві;

5) кожен виробник повинен забезпечувати безпеку мікробіологічної та біотехнологічної продукції і гарантувати її відповідність призначенню та вимогам нормативної документації

1 2 3

Похожие работы