Благотворительные фонды

участь фірми-претендента в безоплатних пожертвуваннях на соціальні програми міста.

Більш 70% пожертвувань, що Фонд одержує від безпосередніх добродійників - це допомога в натуральному виді. Її найчастіше неможливо використовувати без додаткової трансформації (наприклад, промислова сировина й устаткування) для передачі безпосереднім благоотримувачам (лікарням, інтернатам, родинам інвалідів і ін. ). У таких випадках Фонд змушений здійснювати бартер цих позицій на продовольство, медикаменти й ін. товари народного споживання. Ціну на пожертвування в натуральному виді завжди встановлює безпосередній добродійник і Фонд не може надалі змінювати її.

Збереження і транспортування товарів організовані так, що виключаються їхнє псування й ушкодження. Фонд ніколи не має справи з простроченим чи сумнівною якістю товарами. Однак, найчастіше приходиться поширювати серед нужденних благодійну допомогу товарами з ультракороткими термінами реалізації, що втратили товарний вид, але зберігають загальновизнані споживчі властивості. Робиться це завжди за попередньою домовленістю з благоотримувачем. Зрозуміло, цілком відсутні які-небудь "навантаження" чи інший вид зобов’язань: від привезеної матеріальної допомоги чи її частини реципієнт завжди може відмовитися навіть у момент прийому-передачі товарів від Фонду.

Для мінімізації небезпеки нецільового використання пожертвувань Фонд, як правило, робить допомоги тільки в натуральному виді і прагне доставляти її в підрозділи установ охорони здоров'я, освіти, соціального захисту і енітенціарної системи, що мають самий безпосередній контакт із нужденними (пацієнтами, інвалідами, сиротами і т. п

)

Аналізуючи їхні потреби, Фонд прийшов до висновку про необхідність виокремлювати пріоритетні проблеми, у рішенні яких використання благодійних засобів практично не має альтернативи. Такий підхід передбачає систематичне вивчення найгостріших нестатків партнерів-реципієнтів (соціальний маркетинг). При цьому пріоритет віддається потребам, перспектива задоволення яких з бюджетних засобів, гуманітарної допомоги й інших джерел відсутня. Відповідно до цього, практично щомісяця проводяться акції по забезпеченню лікарень, дитячих будинків, санаторіїв і спецінтернатів м. Донецька термометрами, медичними халатами, полівітамінами, пелюшками, замінниками грудного молока, сосками, електричними лампочками, миючими засобами та ін. Обрана тактика виявилася доцільною і буде продовжуватися надалі.

У своїй роботі співробітникам Фонду іноді приходиться зіштовхуватися з необов'язковістю, байдужістю, а часом і відверто зневажливим відношенням з боку керівництва і персоналу установ-благоотримувачів. Орієнтація Фонду на низові структурні одиниці: відділення лікарень, інтернатів і притулків, районні суспільства інвалідів і т. п. часом дратує деяких "столоначальників", в обхід яких здійснюється адресна благодійна допомога.

Базова програма фонду "Доброта"

Від милостині - до добродійності: популяризація й ініціація філантропічної діяльності в Донецькій територіальній громаді

Щоб краще представити, чим конкретно й у якому обсязі приходиться займатися співробітникам Фонду, приведемо приклади:

  • · щодня поповнюється й уточнюється база даних потенційних партнерів-донорів (усього більш 7 тис. ) і партнерів-реципієнтів (більш 1 тис. );
  • · щодня відслідковується (через моніторинг ЗМІ, запити, відвідування презентацій і т. п. подій) соціально важлива інформація в Донецькому регіоні;
  • · щодня не менш 35-40 адресатів одержують від фонду персональні листи-звертання, звіти, інформаційні повідомлення;
  • · щодня ведуться телефонні переговори більш ніж з 270-300 респондентами;
  • · щотижня проводяться особисті зустрічі з 8-10 лідерами громадських організацій і трудових колективів;
  • · щотижня проводяться благодійні акції на центральних вулицях міста, у торгових центрах розміщені скарбнички, а в
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Похожие работы