Богдан Лепкий как писатель, литературный критик и историк литературы
- О, подумай, серце моє,
- Чим ти є супроти світу,
- Проти горя світового
- Чим є твій маленький біль.
Відкриваючи красу моря, ліричний герой циклу прагне в спілкуванні з ним розвіяти своє лихо, забути про горе, знайти розраду:
Понад хвилі, понад море Понесу з собою горе, Може, втоплю, може, згублю, Може, долю приголублю, Хто знає?
Ой минають марно літа, Даром я зійшов півсвіту, Не згубив я свого горя. Долі не везу з-над моря- - Немає!
В ліричних поезіях Богдана найголовнішим для автора є внутрішній світ ліричного героя, а не зовнішнє середовище. Туга - це домінуючий настрій багатьох віршів, який визначає романтичний тип почування й мислення поста, це та «перебендівська» основа, що «Заспіває, засміється. А на сльози зверне».
Список літератури
- Енциклопедія українознавства. Львів — 1994
- Уляна Скальська. Лепкіана.Івано-Франківськ, Грань— 2002
- Петро Арсенич. Карпатськими шляхами Богдана Лепкого. Івано-Франківськ −1999
- Богдан Лепкий. Крутіж. Київ, Веселка— 1992
- Богдан Лепкий. Поезії. Київ, Радянський письменник— 1990
- Микола Ільницький. Українське слово.— Т. 1.— К., 1994.
- Федір Погребенник. Богдан Лепкий.- К.:Товаритво «Знання» України, 1993. — 64с.