Ботанический заказник Вишневая гора

осока Мікелі. Степова рослинність представлена кипцеві – кострицево-різнотравною асоціацією, ковилою волосистою, волошкою рейнською, цибулею круглоголовою, різухою звичайною та ін. Навесні тут багато ефемероїдів, які протягом місяця встигають зацвісти і дати плоди — анемона дібровна, бурачок польовий, первоцвіт весняний та ін. Є і рослини з Червоної книги України — горицвіт весняний, підсніжник білосніжний, лілія лісова. Всього тут визначено понад 50 видів степової рослинності.

 Уперше про цю пам’ятку природи написав визначний український ботанік Опанас Рогович (1869). У 30-х роках XX століття її вивчив рівненський дослідник Йосип Панек, який публікував свої праці в польськомовному «Рочніку Волинському» та інших виданнях. У 1960-1965 роках археологічна експедиція львівського інституту суспільних наук виявила на Вишневій горі сліди двох майстерень крем’яних знарядь. У могильниках періоду неоліту знайдено плити з крейди, яка добувалася в її ярах.

У 1968-1970 роках випускник Городоцької середньої школи, нині професор, доктор біологічних наук Яків Дідух, зібрав тут гербарій та провів ґрунтовні геоботанічні дослідження. Він відніс степ Вишневої гори до західно-поліського типу, хоч і зазначив деякі його відмінності: «Це цікавий флористичний об’єкт, де зібрані рідкісні для Західної України степові види, як ковила найкрасивіша, ковила пірчаста, ковила волосиста, ірис угорський, горицвіт весняний, що потребують охорони не тільки в лісовій зоні, але і в степу, і по всій Україні».

Дідух Я. «зафотографував» Вишневу гору в різні місяці весни і літа. Кінець першої половини квітня – гора зеленіла. Друга половина квітня поступово жовтіє, першою зацвітає осока низька, а потім – перстач пісковий; на жовтому килимі проступають сині плями фіалки піскової. Перша половина травня – здалеку здається, ніби гора припорошена снігом: то цвітуть степова вишня і терен. Друга половина травня і початок червня – підніжжя гори синє від юринеї вапнякової та півників угорських. Друга декада червня і перша половина липня – гора стає золотисто-сірою від великої кількості квітучих злаків

У липні-серпні на фоні крейди видніються жовті плями омана мечолистого. У серпні і першій половині вересня біля кущів помітні великі фіолетові плями айстри степової та жовті плями грудниці звичайної.

 Тоді ж старший науковий співробітник Інституту ботаніки Академії наук України А. Кузьмичов писав у місцевій пресі: «Таке багатство і різноманітність флори на порівняно невеликій площі дуже цікаві і міцні. Недарма Вишнева гора стала класичним об’єктом для дослідників, що цікавляться флорою Волинської височини. До того ж це єдине місце на тій території, де найповніше збереглась степова рослинність. В інших регіонах вона давно вже зникла». Заказник користується великою популярністю серед студентів, школярів, туристів. Археологічні знахідки, які були знайдені на території с. Городок під час експедицій науковців цієї галузі, свідчать про давнє розміщення тут семи поселень пізнього палеоліту (близько 40-12 тис років тому). Пам’ятки епохи палеоліту бронзи, могильники доби міді та часів мешкання на цій території мамонтів розміщені для перегляду у обласному краєзнавчому музеї, що знаходиться у м. Рівне.

 

2. Різноманіття рослинного світу ботанічного заказника „Вишнева гора”

Гадючник шестипелюстковий (Filipendula vulgaris Moench. ) (Filipendula hexapetala Gilib. ). Місцеві назви — лабазник, таволга, балабан тощо.

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae) 30-80 см заввишки

1 2 3 4 5 6 7 8 9