Ботулизм

У важких випадках, при поразці дихальних м'язів, пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

У клінічній картині розрізняють варіанти з переважанням диспепсичних явищ, порушення зору чи дихальної функції. У першому варіанті хвороба починається з нудоти, блювання і проносу, який змінюється на тривалий закреп. Багато хворих скаржаться на здуття живота, сухість у роті, затруднення при ковтанні.

Часто першими проявами ботулізму є скарги на порушення зору: зниження його гостроти, «туман» або «сітка» перед очима, двоїння предметів.

При обстеженні виявляють погіршення акомодації, ністагм (частіше вертикальний), мідріаз із втратою реакції на світло, анізокорію, страбізм, блефароптоз. Поряд з очними симптомами рано з'являються ознаки ураження ядер IX і XII пар черепних нервів - порушення мови, сиплість голосу аж до повної афонії, утруднення ковтання, попирхування.

Дуже важко перебігає ботулізм, що розпочинається з дихальних розладів. Внаслідок ураження мотонейронів шийного і грудного відділів спинного мозку виникають парези і паралічі скелетних м'язів. Хворий відчуває стиснення грудної клітки, нестачу повітря, зникає кашлевий рефлекс, дихання стає поверхневим, може настати його зупинка. Одночасно з розладами дихання змінюється голос, приєднуються розлади ковтання і симптоми загальної інтоксикації: головний біль, м'язова слабкість, безсоння.

Після початкового періоду настає фаза найвищого розвитку хвороби. На перший план виступає різко виражена очна симптоматика, можуть посилюватись розлади ковтання через відсутність глоткового рефлексу.

Хвороба може супроводжуватись змінами серцево-судинної системи (тахікардія, гіпотензія, ослаблення звучності серцевих тонів)

Прогноз при ботулізмі завжди важкий, своєчасне лікування із застосуванням протиботулінічної сироватки може забезпечити поступове одужання. Тривалий час зберігається астенія, може розвинутись стійка інвалідність.

Діагностика в першу чергу ґрунтується на клінічних (тяжке ураження нервової системи з порушенням зору, ковтання, мови, м'язовою слабкістю) та епідеміологічних (споживання підозрілого консервованого продукту) даних, оскільки на специфічні лабораторні дослідження треба затратити кілька днів.

Аналіз крові засвідчує нейтрофільний лейкоцитоз і появу юних форм. Для виявлення ботулінічного токсину беруть кров, промивні води шлунка, блювотиння, кал і сечу хворих, залишки підозрілого харчового продукту. Матеріали від хворого потрібно забирати якнайшвидше, до введення специфічної сироватки й антибіотиків. Ботулотоксин визначають за допомогою біологічної проби на білих мишах або гвінейських свинках в реакції нейтралізації. З цією метою у хворого беруть 5-10 мл крові і вводять її піддослідним тваринам у черевну порожнину, окремо і в суміші з різними типами протиботулінічної сироватки. З калу і залишків їжі можна виділити збудника шляхом висіву на казеїново-грибне середовище, бульйон Хоттінгера або середовище Кітта - Тароцці в анаеробних умовах. Створені тест-системи для швидкої кількісної ідентифікації токсину в реакції ензиммічених антитіл.

Диференціальний діагноз необхідно проводити з харчовими токсикоінфекціями, які також можуть бути пов'язані з вживанням недоброякісного консервованого продукту. Однак провідними клінічними ознаками таких інфекцій є гарячка, симптоми гострого гастриту або гастроентериту, ніколи не буває розладів зору, ковтання і мови.

При отруєнні грибами, зокрема мухоморами, крім болю в животі та диспепсичних явищ, спостерігаються виражена слинотеча, пітливість, розлади психіки, марення, галюцинації (частіше зорові), профузний пронос, можливі домішки крові в калі. У випадку отруєння блідою поганкою настає печінкова кома. Необхідно також виключити отруєння блекотою, беладонною, метиловим спиртом.

Бульбарна форма поліомієліту характеризується високою гарячкою, гіперсалівацією, млявими

1 2 3

Похожие работы