дохід|доход| звичайного|звичного| боярина складав не більше 700 рублів|карбованців| в рік. Першим боярином і конюхом був призначений в 1496 году Чиляднин, Андрей Фёдорович. Останнім – Романов, Александр Никитич. Після|потім| нього посада стала|почала| називатися конюший. Боярин і дворецький. Першим боярином і дворецьким був, який помер|вмер| в 1465 году. Останнім – Богдан Хитрой. У підпорядкуванні|підкоренні| боярина і дворецького полягали всі придворні служителі. Боярин і дворецький управляв, був головним|чільним| суддею, мав право вибирати собі підлеглих. Боярин і дворецький розпоряджався землями, з яких Великий палац отримував|одержував| доходи. У питомих князівствах були свої бояри і дворецькі. Иван IV підпорядкував|підкоряв| їх московському бояринові і дворецькому. Їх посади писалися по назві князівства, наприклад, Новгородський боярин і дворецький. Ці посади існували до Михаила Фёдоровича. При нім княжі|князівські| палаци були об'єднані|з'єднані| з|із| Московським Великим Палацом. При Алексее Михайловиче Московський Великий Палац був ліквідований, посада боярина і дворецького замінена на .
Чисельність бояр
Царствование | Количество бояр, человек |
Иван III | от 5 до 21 |
Василий III | до 38 |
Иван Грозный | до 48 |
Фёдор I Иоаннович | до 25 |
Борис Годунов | до 26 |
Лжедмитрий I | до 41 |
Василий Шуйский | до 36 |
Семибоярщина | до 30 |
Михаил Фёдорович | до 28 |
Алексей Михайлович | до 33 |
Фёдор III Алексеевич | до 24 в 1676 году |
Пётр I | до 51 в 1686 году до 26 в 1691 году |
Література
- Веселовский С. Б
Исследования по истории класса служилых землевладельцев. — М. : Наука, 1969. - Зимин А. А. Формирование боярской аристократии в России во второй половине XV - первой трети XVI в. — М. : Наука, 1988.
- Успенский Г. П. Опыт повествования о древностях русских. — Харьков: 1811.
- Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь
- Крип’якевич – Галицько-Волинське князівство
- Сас П. М. – Історія України 15-17 ст.