Доля - служебная часть речи

План

1. Загальне поняття про частку.  

2. Характеристика часток за походженням, будовою та місцем у реченні 

3. Функціонально-семантична класифікація часток.

4. Фразові частки.

5. Формотворчі частки.

6. Словотворчі частки.  

7. Основні правила написання словотворчих і формотворчих часток.

8. Особливості вживання часток.  

Використана література.  


1. Загальне поняття про частку

Часткою називається службова частина мова, яка надає окремим  словам, словосполученням, реченням додаткових відтінків або служить засобом творення граматичних форм слів чи похідних слів.

У широкому розумінні термін “частки” ототожнюється з усіма службовими словами, що не мають самостійного значення, а надають додаткових відтінків значенням інших слів (речень) або ж служать для вираження граматичних відношень.

Проте більш поширеним у традиційному мовознавстві є інший підхід, згідно з яким термін “частки” (“частка”) вживається на позначення окремої службової частини мови, а саме такого класу службових слів, які надають додаткових семантичних відтінків словам, групам слів або реченню в цілому. Наприклад: Співай же, Десно, в весняних просторах, Ростіть будови, гомоніть міста (Рил

); Хай згине цар (Л. Укр. ). (У першому реченні  частка же вживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. Частка хай  у другому реченні разом з дієсловом виражає побажання, заклик).

Більшість мовознавців ставить частки в один  ряд з іншими службовими частинами мови на тій підставі, що всі вони не мають лексичного значення і не виконують синтаксичної функції. Частина вчених, навпаки, протиставляє частки іншим службовим частинам мови, зважаючи на те, що вони не служать засобом вираження синтаксичних відношень, а мають виключно смислову функцію. “В порівнянні із сполучниками і прийменниками, які виконують певну службову функцію – виявляти відношення, що реально існують між явищами і предметами, – головною рисою часток в українській мові є їх семантико-синтаксична функція: виражати загальні логіко-смислові, емоційні і модально-вольові відтінки окремого слова, словосполучення або речення в цілому”.

Загалом проблема лінгвістичного статусу часток тісно пов’язана з проблемою їх функціонального статусу. На жаль, у граматичній традиції поки що немає єдиної думки щодо спільної класифікаційної функції часток. Одні виділяють підсилювальну функцію, інші – функцію акцентування, треті – функцію актуалізації. Останнім часом у зв’язку з розвитком теорії актуального членування висунуто ідею про комунікативну функцію часток. Очевидно, цим можна пояснити і наявність різних визначень частки.

Наприклад, М. В. Леонова, яка наголошує на функції акцентації часток, визначає їх як клас службових слів, що виражає відношення до самої комунікації.

На думку І. Р. Вихованця, класифікаційною функцією часток є комунікативна, що дозволяє об’єднати їх в єдиний клас аналітичних синтаксичних морфем. Статус морфем синтаксичної сфери частки дістали тому, що вони, подібно до синтетичних морфем, не мають лексичного значення, але, на відміну від них, функціонують не в складі морфологічного слова, а обслуговують здебільшого сферу синтаксичних одиниць – синтаксичного слова і речення, виконуючи тим самим різні комунікативні завдання.

Зважаючи на різні підходи до

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные