Черновицкий театр

ПЛАН

1. Історія побудови театру.

2. Історія акторської трупи.

3. Історія творчого складу.

4. Історія репертуару.

5. Театр сьогодні.

 

Історія побудови театру

Ще більше ста років тому на Театральній площі міста Чернівців шумів густий ліс, а в ньому господарювали люті вовки, на болотяних озерах плавали дикі качки.

Але чернівчани, як люди висококультурні, надзвичайно інтелігентні, з претензіями на Європу, не хотіли виглядати провінціалами. І тому в кінці ХІХ століття чернівчани цілою активною громадою переконливо просили тодішнього мера збудувати у місті театр. Прагнення і вимоги завзятих людей ніяк не можна було обійти увагою.

Після тривалих дискусій 30 січня 1900 року міська рада прийняла остаточне рішення. До співпраці запросили найвідоміших у той час австрійських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Працюючи разом майже сорок років, вони спроектували близько 50-ти театрів, які споруджено у різних європейських країнах. Можливим місцем для будівництва називалися Аустріаплатц (сьогодні – Центральна площа), Франц-Йозеф-Платц (площа Соборна), Елізабетплатц (площа Театральна) та Рудольфплатц (площа Філармонії). Після тривалого обговорення перевагу надали площі Єлизавети. Та відтоді минуло ще 4 роки, перш ніж було видане остаточне замовлення на будівництво. 30 травня 1904 року Г. Гельмер представив на розгляд комісії остаточний проект театру. 3 липня 1904 року розпочалося будівництво, виконавцем якого була фірма Фельнера і Гельмера, а безпосередньо роботами керував віце-бургомістр Й

Грегор. Для оздоблення і прикрашення театру запросили майстрів з різних куточків Австрійської імперії. Загальний кошторис становив близько 600 тис. крон. Чорнова побудова театру була закінчена восени 1904 року, а всі конструктивні, скульптурні роботи, а також облаштування сцени – взимку 1904-1905 років. Остаточно збудоване театральне приміщення передано директору театру Адольфу Ранценгоферу 3 жовтня 1905 року.

Це надзвичайно красива монументальна споруда епохи Ренесансу, яка нині є центром Театральної площі. Фасад будівлі вирішений в стилі віденського бароко з широким використанням у деталях елементів модерну. Його головний вхід прикрашають горельєф та скульптурні композиції за мотивами грецької міфології, виконані віденським майстром Ернстом Геденбартом. Над вікнами – чудові фронтонні групи, а в нішах вздовж бокових фасадів встановлені бюсти Гете, Шіллера, Бетховена, Шуберта, Моцарта, Гайдна. Пізніше було додано ще Шевченка та Пушкіна.

Тристулкові парадні двері ведуть в ажурний овальний вестибюль, який гармонійно поєднаний з біломармуровими сходами на другий і третій поверхи. Гарно прикрашена зала для глядачів складається з партеру, лож бельєтажу та амфітеатру. Тут є 4 авансценні ложі та 31 ярусна. Навколо – неповторне архітектурне оздоблення, оригінальні прикраси в стилі бароко, ліпний декор, розкішна орнаментовка – усе це виконано в білому та золотому кольорах.

Перед театром височів пам’ятник генію німецької літератури Ф. Шіллеру, який 2 січня 1922 року, під час перейменування театру на Румунський національний театр, було демонтовано.

З жовтня 1905 року відбулось урочисте завершення побудови приміщення театру. У привітанні з цієї нагоди, говорилося: “. . . З гордістю і задоволенням ми дивимося сьогодні на наш міський театр – це шедевр архітектурного мистецтва, який свідчить про те, що наше місто Чернівці може змагатись з великими культурними центрами Заходу. Хай щаслива доля здійснить усі наші надії. Нехай цей театр стане справжнім храмом мистецтва і культурним центром для

1 2 3 4 5