Ценовая эластичность спроса и предложения

Цінова еластичність попиту і пропозиції

Предметом цього параграфа є ще один аспект взаємозалежності обсягів попиту і пропозиції з одного боку та рівня ціни – з іншого. Йдеться про інтенсивність впливу ціни на обсяги продажу товару.

Сутність явища цінової еластичності полягає у тому, що, завдяки диференціальним характеристикам, вона є похідною функції попиту і пропозиції. Іншими словами, приріст (зміна) попиту на товар та приріст (зміна) пропозиції беруться у відношенні до приросту (зміни) рівня ціни товару.

Якими ж показниками вимірюється цінова еластичність попиту?

По-перше, застосовується базова формула розрахунку коефіцієнта еластичності попиту Ed:

де D0 – обсяг попиту до зміни ціни товару;

 P0 – ціна товару до її зміни;

 D1 – обсяг попиту після зміни ціни товару;

 P1 – ціна товару після її зміни.

Щоб уникнути від’ємних значень, зміни обсягів попиту та зміни рівня ціни беруться за абсолютними величинами, адже їх взаємодія має обер­нений характер.

По-друге, у розрахунках Ed застосовується формула центральної точки:

Проблема в тому, що базова формула, хоча і відбиває саму суть ці­нової еластичності попиту, у практичному застосуванні є вкрай незручною. Вона характеризує так звану точкову еластичність, яка показує від­ношення зміни попиту до зміни ціни у певних точках кривої попиту, а це передбачає відірване від реалій економічного життя припущення, що зміни попиту і ціни мають нескінченно малі значення.

Саме цей недолік і долається із застосуванням методу центральної точки. Він забезпечує можливість визначення вже не точкової, а дугової (середньої) еластичності. Тепер коефіцієнт еластичності характеризує відношення попиту до ціни на певному відрізку кривої попиту, що суттєво підвищує його репрезентативність

По-третє, найзручнішим (уніфікованим) методом розрахунку Ed є процентний метод:

 

Процентне визначення коефіцієнта еластичності попиту здатне показати міру зміни будь-якої економічної змінної, незалежно від того, якими були вихідні одиниці виміру – в грошах, тоннах, метрах тощо.

По-четверте, існує і геометричний метод визначення коефіцієнта еластичності попиту, запропонований П. Самуельсоном. Суть його в тому, що еластичність попиту визначається як відношення площ двох прямокутників, що характеризують обсяги виручки від продажу товарів за умов різ­ного рівня ціни одиниці товару.

На графіку, що на рисунку 1, ціні P1 відповідає попит D1.

Рис. 1. Цінова еластичність попиту

Якщо ціна зросте до рівня P2, то попит скоротиться до D2. Утворюються два прямо­кутники OP1AD1 та OP2ВD2. Площа кожного з них характеризує обсяг ви­ручки від продажу товару. Тому: 

За показниками еластичності попиту усі товари можна поділити на п’ять груп:

1) товари еластичного попиту, коли ED>1; тобто абсолютне значен­ня темпу приросту попиту перевищує абсолютне значення темпу приросту ціни;

2) товари одиничної еластичності, коли ED=1; у цьому випадку абсолютне значення темпу приросту попиту дорівнює абсолютному значенню темпу приросту ціни;

3) товари нееластичного попиту, коли ED<1; для них характерним є відставання абсолютних значень темпів приросту попиту

1 2 3 4 5

Похожие работы