Ценовая оценка в бухгалтерском учёте

цьому методі всі витрати збираються (групуються) за замовленнями, для виконання який вони здійснені. Собівартість одиниці виробу визначається шляхом розподілу всіх витрат за замовленням на кількість випущених виробів в рамках замовлення.

Витрати можуть обліковуватись фактично або за нормативним методом. Останній полягає у тому, що витрати обліковуються за нормами, а фактична собівартість визначається як алгебраїчна сума витрат за нормами, відхилень від норм, а також змін норм.

Крім цього прийнятною на наш погляд є концепція двох методів калькулювання, один з яких позамовний, а інший називають по різному: масовий, періодичний, попроцесний, поопераційний, попереджальний. Така концепція розглядається й застосовується як у вітчизняному обліку, так і в зарубіжних країнах. В цій концепції в визначенні методу калькулювання варіюють дві ознаки: час (період) І процес. В першому методі розрахунок собівартості індивідуалізовано для певного продукту або їх сукупності, об'єднаних одним замовленням (процесом). У другому методі розраховується усереднена собівартість продукції, що отримана з виробництва за даний період часу. Останній метод найбільш прийнятний для калькулювання безперервного виробництва масової продукції, де існує необхідність періодично визначати собівартість.

Другою складовою методу калькулювання є спосіб калькулювання - конкретний перелік та порядок розрахунків для отримання остаточних відомостей, та складання безпосередньо калькуляції як результату процесу калькулювання. Виділяють наступні способи калькулювання: прямого розрахунку, сумування витрат, виключення витрат, розподілу витрат, нормативний спосіб.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы