Демографическая ситуация в Украине (1991-2010 годы)

сферу, дисбаланс трудових ресурсів, економічні проблеми. А ключ до розв'язання демографічної проблеми для усіх країн також схожий — зміцнення та всемірна державна підтримка родині, матеріальне заохочення зростання народжуваності.

Запровадження у 2005 р. одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 8,5 тис. грн. стало одним із чинників зростання народжуваності у 2006 р. на 8%. Проте і цей показник був недостатній для подолання негативної динаміки депопуляції, — смертність населення майже вдвічі перевищувала народжуваність, у середньому щороку населення України зменшувалось на 300 тис. Якщо у 1990 р. на 1000 жінок в Україні число народжених малюків складало 1800, у 2005 р. — лише 1200; щоби лише забезпечити баланс по лінії смертність-народжуваність, необхідно, щоб в 10 українських сім'ях було щонайменше 22— 24 дитини.

Від 1 січня 2008 р. рішенням Кабінету Міністрів грошова допомога родинам при народженні дітей була ще збільшена і нараховувала: 12,240 тис. грн. (2,500$) — при народжені першої дитини, 25 тис. грн. (біля 5000$) — при народженні другої, 50 тис. грн. (біля 10000$) — при народженні третьої та наступних дітей.

В українських сім'ях дедалі більше стало народжуватися немовлят: упродовж 2007 р. народилося понад 427 тис. , 2008 р

— 510,5 тис. , за 6 місяців 2009 р. — понад 297 тисяч. Згідно звітів Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, українці стали більше всиновлювати дітей — лише за перше півріччя 2009 р. усиновили 1528 сиріт, близько 1500 родин перебували у стані оформлення документів на усиновлення, створювали дитячі будинки сімейного типу.

Громадяни України могли прагнути до європейський стандартів тривалості життя. В червні 2007 р. кілька міжнародних організацій (ООН, Світовий банк) опублікували аналітичні звіти про народжуваність та тривалість життя у світі. Експерти Комісії ООН по народонаселенню та розвитку опублікували матеріали своїх досліджень про те, як живе населення Землі. Довше за всіх живуть мешканці західноєвропейських країн: у Швеції, Швейцарії, Норвегії та Данії середня тривалість життя чоловіків: 77—78 років, жінок: 82-84 роки. В Україні жінки в середньому живуть 72,5 роки, а чоловіки 60,5 роки. В червні 2007 р. у доповіді Світового Банку «From Red to Gray» аналітики зробили висновок, що для більшості країн на пострадянській території характерне старіюче, «сивіюче» населення, а також відносно низький рівень життя та незавершені економічні, соціальні та політичні реформи. За прогнозами Організації Об'єднаних Націй населення України у 2015 році може зменшитись до 41,8 млн. (тобто ще на 5 млн. осіб), а за оцінками вітчизняних демографів — у 2050 р. чисельність населення країни може зменшитись — до 35 млн. Скорочення населення відбувається високими темпами, доповнюючись міграційними втратами населення продуктивного віку та високого професійно-кваліфікаційного рівня10.

Для поліпшення демографічної ситуації, окрім ефективно працюючої економіки та розвиненої соціальної інфраструктури, окрім державної підтримки народжуваності та сім'ї, разом з тим, необхідно піднімати морально-етичні цінності у суспільстві, підвищувати престиж родини та проводити виховання молоді, орієнтуючи на високу значимість сім'ї у житті людини.

Урбанізація є ще однією прикметою часу та чинником, що мав вплив на соціальний простір у 1991 — поч. 2000-х pp. Україна також є країною з високим рівнем урбанізації, — згідно звіту Світового банку

1 2 3 4 5 6

Похожие работы