Демографические проблемы и возможности биосферы
1-й млрд.
3000000 років
-3000000
збільшення на 0,01% щороку
1980р.
Рис. 18. Демографічний вибух — експоненціальне розмноження землян
Спостерігається певна аналогія у природі помилковості прогнозів часу здійснення наукових відкриттів і досягнення певного рівня чисельності землян. У першому випадку несвідомо чи у пошуках певних вигод фахівці видавали бажане за зовсім близьку Дійсність (з погляду психології це пояснюється підсвідомим наміром "полегшити" І прискорити настання жаданої події). У другому випадку бажане також видавалося за найімовірніший варіант розвитку подій. Автори прогнозів походили з розвинених країн і мали вищу освіту. Вони міркували цілком логічно, але використовували власну систему координат, європейський чи американський варіант шкали пріоритетів потреб людини. Ці люди прекрасно знали якщо не закони синергетики (ця наука якраз формувалася), то висновки англійських економістів Т. Мальтуса (1766-1834) І Д. Рікардо (1772-1823) про правило надмірного збільшення людності до того стану, коли наявних природних ресурсів буде недостатньо, щоб забезпечити ними населення і, отже, збільшиться кількість бідних і голодних
Зовсім іншими були пріоритети більшості населення Землі. На момент початку демографічного вибуху люди переважно проживають у селах і вели традиційне господарство – без багатоколісних тракторів, збалансованих мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Якщо поставити себе на місце сімейної пари у таких умовах, пророкувати тисячолітні релігійні та соціальні традиції заборони переповнення вагітності та сприяння великим сім'ям, уявити характер та інтенсивність щоденної безперервної фізичної праці, значно більшу ймовірність дитини померти, аніж вижити, екстраполювати таке життя свою старість з фізичною неміччю і повною неможливістю самотужки виробляти засоби живлення (отже, цілковиту залежність від підтримки синів і доньок), то стане зрозуміло, що надзавданням було забезпечити появу цих самих синів і доньок.
У гонитві за "продукуванням" найнеобхідпішої частини робочої сили батьки навіть самі знищували "зайвих" доньок. Так робили кочівники Близького Сходу аж до появи мусульманства з його забороною вбивати маленьких дівчаток, а трохи більше двадцяти років тому така сама "демографія" відродилася в селах соціалістичного Китаю. Наприкінці 70-х років XX ст. для порятунку від голоду керівники компартії ліквідували колгоспи і роздали землю селянам (чому н досі намагаються завадити наші комуністи у складі Верховної Раді:). Ті отримали право вільно використовувати надлишки продукції (торгувати на ринку, обмінювати тощо), яку за умови високого врожаю могли отримати на власній землі.
Оскільки на той час у Китаї вже діяв закон, згідно з яким кожна родина мала право народити лише одну дитину, то сім'ї, після тяжких роздумів, почали знищувати новонароджених доньок, слабкі руки яких у майбутньому ніяк не могли придатися для фізичної пращ ті полі. Якщо факт пологів не можна було приховати, батьки запевняли, що дитина народилася мертвою.
Експерти вважають, що хоч за два роки після повернення землі