День української писемності і мови - виховний захід з української мови
— Адже ви обоє солуняни, — сказав Михайло, — а солуняни всі говорять по-слов'янськи. Я знаю,—додав він, звертаючись до Костянтина, —ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив до Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у «Житіях Кирила і Мефодія».
Ведуча. Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що. намагатися писати на воді!
За свідченням джерел, Костянтин перед від'їздом до Моравії розробив слов'янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграда слов'янську абетку та три-чотири богослужебні книги, перекладені на слов'янську мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка (880 р. ) Костянтина названо «творцем слов'янського письма».
Ведучий. Існує два різновиди старослов'янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов'ян) і глаголиця.
Кириличний алфавіт з XI століття широко застосовується в духовній і світській літературі східних слов'ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов'янські народи; російський, український і білоруський.
В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. В середині XVI ст. у східних слов'ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою «Апостол» надрукована в Москві в 1564 p. , в Україні — у Львові — 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро І ввів нову систему знаків — гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.
II сторінка
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте корінням родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле,
Хто вміє шанувать сучасне, —
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
Ведучий. Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. За даними перепису 1989 р. у складі населення України, яке становило 51,4 млн. чоловік, налічувалося 37,4 млн. українців. З цієї кількості рідною мовою — українську — вважали 32,8 млн. чоловік. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Роси, Молдавії, Білорусії, Казахстані. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.
Ведуча. Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст.
Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV ст. ; безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, виступає праслав'янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.
Ведучий. Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою — виданням "Енеїди" Котляревського у 1798 р. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.
Ведуча. Ще одна дата — 1840 p. , коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка, — може вважатися доленосною: з того часу мова українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів.
ІІ сторінка. "Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос,
Більш нічого.
А серце