Дендрологический парк Софиевка

Венери купальниці, Меркурія, з яких залишилися копії в органічному склі, а статуя Амура, як і бюст С.  Трембецького, безслідно зникли, хоч пізніше знайдено мармурові крильця від статуї Амура, які зараз знаходяться в музеї.

П’ятий період: з 1955 року по 1980 р. 26 вересня 1955 року дендрозаповідник “Софіївка” на підставі Постанови Ради Міністрів України за N 1184 переводиться в систему Академії Наук України і підпорядковується у своїй науковій діяльності Ботанічному саду АН України.

В 1958 році рішенням Черкаської обласної Ради “Софіївці” відведено 6,19 га землі за рахунок Уманського міськкомунгоспу та 9,5 га за рахунок Уманського сільськогосподарського інституту. В 1972 році до “Софіївки” приєднується територія площею 5,1 га, яка раніше належала військовій частині. В цей час у парку всі дерев’яні східці замінюються на гранітні, при цьому порушується цілісність партерного амфітеатру як паркової композиції, бо замість серпантинових доріжок, його по центру пересікають гранітні східці від фонтану “Семиструмінь” до оранжерей сільськогосподарського інституту. Проводиться капітальний ремонт Рожевого павільйону з заміною гранітного фундаменту. На Головному вході замість дерев’яної огорожі на цегельних стовпчиках будується ажурна металева огорожа з гранітними колонами. На Головній алеї за проектом Є.  Лопушинської в 1974 році замість цегляної будки споруджується з граніту композиція “Срібні струмки”. В ці ж роки асфальтується бруківка парку від Головних воріт до воріт сільськогосподарського інституту. При цьому ліквідується кругла клумба, яка була перед павільйоном Флори. Від мосту на острів Анти-Цирцеї до дамби по вул. Інтернаціональній прокладається благоустроєна алея з водовипусками, гранітними сходами.

Протягом цього періоду багато зроблено для подальшого вивчення історії створення “Софіївки”, становлення її як наукової установи, яка покликана на науково обґрунтованій основі провадити роботи, спрямовані на збереження парку, відновлення його історичної достовірності.

В цей період поповнилась рослинність парку за рахунок посадок в Грековій балці, на Дубинці, Звіринці, в Арборетумі, де було висаджено більше 45 тис. саджанців. 28 лютого 1957 року при парку створюється науково-технічна рада, що діє і донині. Значно розширилась тематика наукових пошуків з приходом в парк Реви М. Л. , який пізніше очолив Донецький ботанічний сад. Наукова тема мала 5 розділів і спрямовувалась на поповнення формового складу паркових насаджень та арборемтума Г. Г

 Тулупій розпочав вивчати біологію введення в культуру ведмежого горіха, Д. С.  Кривулько — вплив добрив на ріст деревних порід, М. Л.  Рева вивчав вегетативне розмноження деревних і кущових порід і підготував до захисту докторську дисертацію, здав до друку монографію. За ці роки за підсумками досліджень в “Софіївці” підготовлено збірник наукових робіт та опубліковано 36 наукових праць, а також вийшов з друку путівник “Софіївка”.

З 1966 по 1972 рр. наукова робота велася з питань інтродукції та акліматизації нових цінних рослин, призначених для збагачення рослинних ресурсів парку. Штат з 25 осіб зріс до 81 особи, в тому числі 2 старших наукових співробітника і один молодший, — всі без вченого ступеня. Науковим співробітником став працювати Б. С.  Сидорук, який вивчав біологічні властивості трав’янистих рослин парку. Вся наукова робота була направлена на підведення підсумків інтродукції рослин до 170-річчя створення парку. Виконавці — Г. Г.  Тулупій, Л. Г.  Чопенко, Б. С.  Сидорук, Г. І.  Фещук. За цей час було опубліковано 11 наукових робіт та 2 каталоги рослин парку. Проведено інвентаризацію рослин парку. На той час в “Софіївці” нараховувалось 550 таксонів

1 2 3 4 5 6 7 8