Государственное право зарубежных стран
конституції земель,
державно-правові закони,
акти виконавчої влади,
рішення судів.
В них містяться положення, які торкаються організації та порядку проведення виборів, способів голосування. Основний закон ФРН закріплює лише загальні принципи виборчого права (ст. 38), зазначаючи, що вибори повинні проводитись на підставі загального, прямого, вільного і рівного виборчого права, а також таємного голосування. Його детальну регламентацію Конституція відносить до ведення федерального законодавства.
Попередніх виборів не буває. Кандидати на вибори висуваються партіями. Система виборів до німецького бундестагу є "персоналізованим правом пропорційних виборів". Кожний виборець має два голоси. Першим голосом він обирає кандидата свого виборчого округу, а саме, за відносним мажоритарним виборчим правом: хто одержить більшість голосів, той є обраним (перші голоси). Другим голосом він вирішує про депутатів, які потрапляють до бундестагу через так звані земельні списки партій (другі голоси). Голоси з окремих виборчих округів і по земельних списках підраховують так, що бундестаг складається майже в такому самому відношенні, яке є в розподілі за окремими партіями. Якщо якась партія отримала у виборчих округах більше прямих мандатів, ніж їй належало б за її часткою голосів, то вона має право залишити собі ці "надмандати". Ось чому бундестаг замість 656 передбачених законом членів нараховує нині 672 депутати. Завдяки земельним спискам виборче право має на меті бачити представленими у парламенті всі партії відповідності до відданих за них голосів. З другого боку, прямі вибори у виборчих округах дають громадянам змогу віддати перевагу певним політикам. Як правило, населення виявляє до виборів великий інтерес. У виборах до бундестагу 1994 року взяли участь 79,1 відсотка виборців. Під час виборів до ландтагів і комунальних виборів кількість учасників коливається, але здебільшого вона становить приблизно 70 відсотків.
Загальні принципи виборів у Німеччині:
-закріплено принципи загального виборчого права;
- закріплено принципи рівного виборчого права;
- закріплено принципи прямого виборчого права;
- закріплено принципи таємного голосування;
-непрямі вибори глави держави ( Президент обирається Федеративними зборами);
- виборче право виникає з 18 років;
- вимоги щодо віку, з якого виникає право бути обраним:до виборів до Буденстагу – 18 років, до виборів Президента – 40 років;
- порядок проведення загальнодержавних, місцевих виборів визначається різними законами.
Список використаних джерел
1. Автономов А. С. , Сивицкий В А. , Черкасов АЛ. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А. С. Автономова. – М. : Юриспруденция, 2001. – 400 с.
2. Методичний посібник з курсу “Конституційне право зарубіжних країн”/ Укладач ст. викладач Мартинюк Р. С.
3. Мудрак І. Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій / Державна податкова адміністрація України; АДПСУ. - Ірпінь, 2001. - 232с
4. Кашкин С. Ю. Основные тенденции и итоги конституционного развития Индийской республики
5. Конституции государств Европейского Союза. — М. , 1997.
6. Конституции зарубежных государств. — М. , 1997. — Изд. 2.
7. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под общ. ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо, Л. М. Энтина. — М. , 1999.
8. Конституция Индии ( с изм. на 1 мая 1955 г. ). – М. : Изд-во иностранной литературы, 1956.
9. Румянцев О. Г. , Додонов В. Н. Юридический энциклопедический словарь. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 384 с.
10. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. — К. , 1997.