Дерново-карбонатные почвы
Результати аналітичного вивчення гранулометричного складу дерново-карбонатних ґрунтів відображено в табл. 2.
Аналіз гранулометричного складу дерново-карбонатних ґрунтів Розточчя свідчить про їхній грубопилувато-легкосуглинковий і грубопилувато-середньосуглинковий склад.
Переважною фракцією гранулометричних елементів є грубопилувата (частинки розміром 0,05–0,01 мм), вміст якої коливається в широкому діапазоні – від 52,4 до 24,0 %.
Однак її розподіл по профілю ґрунтів має певні суттєві відмінності, які залежать від порід, на яких сформувались ґрунти. Для розрізів 224 і 417 характерним є поступове зменшення вмісту фракції вниз по профілю до ґрунтотворної породи. Для розрізу 27 вміст частинок грубопилуватої фракції з глибиною зменшується досить різко (42,4 % у гумусово-акумулятивному орному горизонті і 24,0 % у гумусово-акумулятивному підорному). Інша закономірність у розрізі 45. Вміст цієї фракції з глибиною збільшується і досягає максимальних значень у межах ґрунтотворної породи.
Помітна доситьсуттєва відмінність у розподілі фракції середнього піску (частинки розміром 1,0–0,25 мм). Найнижчий її вміст (1,1–2,5 %) у розрізах 45 і 224. У розрізі 45 ця фракція виявлена лише у гумусово-акумулятивному горизонті. Найвищий вміст середнього піску характерний для розрізу 27 (табл. 2)
Вміст фракції середнього пилу (частинки розміром 0,01–0,005 мм) з глибиною поступово зменшується, хоч не завжди чітко витримано (розріз 224), і варіює від 20,7 (гумусово-акумулятивний горизонт розрізу 417) до 10,2 % (ґрунтотворна порода розрізу 45).
Для профільного розподілу мулистої фракції (частинки розміром < 0,001 мм) з глибиною характерне деяке накопичення вниз по профілю в середньому до глибини 50 см, а далі простежується зменшення вмісту мулистих часток. Вміст мулу становить 9,6–13,6 % у гумусово-акумулятивному горизонті, зростає до 18,8 % у перехідному горизонті, та зменшується в породі до 10,4–12,8 %. Деяке накопичення мулистих часток у перехідному горизонті свідчить про незначну диференціацію профілю дерново-карбонатних ґрунтів за елювіально-ілювіальним типом.
Такий профільний розподіл фракцій гранулометричних елементів у гранулометричному складі дерново-карбонатних ґрунтів Розточчя дає підстави стверджувати, що досліджувані ґрунти сформувались на різноманітних за літологією ґрунтотворних породах.
У процесі тривалого сільськогосподарського освоєння ґрунти втрачають багато властивостей, а також – гумус. В. В. Пономарьова і А. М. Мяснікова (1954) зазначають, що порівняно з дерново-підзолистими ґрунтами рендзини у процесі розорювання швидше втрачають гумус, що особливо чітко виявляється у гумусово-акумулятивному горизонті [6]. У випадку залучення дерново-карбонатних ґрунтів у сільськогосподарське виробництво вміст гумусу в них значно зменшується [4].
Дерново-карбонатні ґрунти Розточчя мають низький вміст гумусу, причому простежується різке його зменшення нижче гумусово-акумулятивного горизонту. У гумусово-акумулятивному горизонті рендзинів вміст