Детская литература

педагогікою, з народним життям, традиціями сімейного вихо­вання.

Саме тому поетичні і прозові твори Т. Г. Шевченка пересипані цитатами з багатьох народних дум: "Іван Коновченко", "Про пирятинського Поповича Олексія", "Втеча трьох братів з Азова", "Сава Чалий", "Самійло Кішка", багатьох пісень.

Т. Г. Шевченко - унікальне явище в українській культурі. Великий вінок поетичних почуттів, навіяних фольклором і етнопедагогікою, розквітає в повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали", в листах до Кухаренка, А. Маркевича, М Лазаревського, М. Йосипа, в "Журналі", буквально у кожному художньому творі та епістолярній спадщині Великого Кобзаря.

Етнопедагогіка і фольклор для Т. Г. Шевченка передусім виразники мистецького і культурного генія народу, його характеру, волі, душі, соціально-громадських ідеалів.

Ну що б, здавалося, слова. . .

Слова та голос - більш нічого,

А серце б'ється, ожива, Як їх почує. . .

("Ну що б, здавалося, слова").

То ж "голос той і ті слова ідуть між люди", бо етнопедагогіка своїм інструментарієм, своєю зброєю, засобами більш спирається на усне і писемне мовлення, що збуджує і формує почуття і "думу вольную на волю. . . "

Чи це не кінцева мета етнопедагогіки - виховати справді вільну людину і вільного демократичного суспільства суверенної держави

Розуміючи цю благородну і архівеличаву місію народної педагогіки та української етнопедагогіки, фольклору та етнографії, їх впливу на формування свідомості і світоглядності, моральних якостей і духовного багатства особистості Т. Г. Шевченко мовить:

Воскресну Нині! Ради їх,

Людей закованих моїх,

Убогих, нищих. . . Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх Поставлю слово. . .

Ставши охоронцем слова рідної мови, ( Т. Г. Шевченко закликав зрозуміти, пізнати таїни рідної мови, бо людина без любові до материнської і мови, не може бути вірною ні своєму народові, ні державі.

Пророцтво Т. Г. Шевченка виходило з глибокого розуміння генотипу українців, тривалості важливого шляху відтворення втрачених закодованих природою в людській пам'яті національно-ментальних ознаків  (характеристик). То ж, цілком педагогічне аргументовано, психологічно доведений до відчайдушності, поет вигукує :

Німець скаже: "Ви моголи".

"Моголи, моголи!"

Золотого Тамерлана Онучата голі.

Німець скаже: "Ви слов'яни".

"Слов'яни! Слов'яни"

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

Образне бачення проблеми, її пізнавально-виховне сприйняття відтворення дозволили поетові досягти такої сили узагальнення, що виступі водночас і як геніальна поезія, і як етнопедагогічна мудрість:

Пам'ятайте завжди: Ви ж українці, спадковуєте давній і вели талановитий та безсмертний народ.

Об'єктивно житгя і творчість Т. Г. Шевченка мали епохальне значеній В історії української педагогічної думки, освіти та шкільництва склались стереотипи трьох епох:

-                школа, освіта, учительство і педагогічна думка дошевченкової епохи;

-                школа, освіта, учительство і педагогічна думка Шевченкової доби;

-                розквіт педагогічної думки і прогресивного руху учительства| пошевченкового періоду розбудови теорії і практики шкільництва і освіти.

Шевченкова доба бунтарства дала життя сотням, коли не тисячам! визначних і відомих, просто вчителів, і щиросердних трударів освітянської! ниви, тих, чиє життя-подвиг не лишилось документально зафіксованим, алеї без цього подвигу неможливо було б підійти сьогодні до національної школи! і національної педагогіки України.

Шевченка як громадянина і патріота не могли не хвилювати проблеми! української школи.


5. Найвідоміші дитячі образи в казках народів світу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Похожие работы