Деятельность Владимира Степановича Иконникова - известного историка и археолога

Діяльність Володимира Степановича Іконникова відомого історика та археолога

Серед відомих істориків, які працювали в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. , почесне місце належить Володимиру Степановичу Іконникову (1841-1923) - професору імператорського Університету Св. Во­лодимира, академікові Російської академії наук, одному із перших академіків Української академії наук. Обрання вченого академіком Російської та Україн­ської академій свідчить про визнанням заслуг видатного дослідника, який зробив значний внесок у розвиток історичної науки і своєю прогресивною діяльністю на Україні сприяв єднанню кращих здобутків української та ро­сійської культур.

В. Іконников росіянин за національністю все своє життя провів на Україні. Тут, у Києві, він народився, навчався в Київському кадетському кор­пусі (1852-1861), здобув вищу освіту на історико-філологічному факультеті Київського університету (1861-1865). Багаторічна педагогічна діяльність ученого була міцно пов'язана з середніми та вищими навчальними закладами Києва, Харкова, Одеси: 1866-1867 pp. у званні приват-доцента він читав лек­ції з російської історії на історико-філологічному та юридичному факульте­тах Харківського університету; в 1867 р. викладав російську історію та гео­графію в гімназіях Одеси, а потім у Новоросійському університеті, захистив тоді магістерську, а через два роки - докторську дисертацію; 1870р. - був обраний екстраординарним професором Новоросійського університету, а в 1871 р. - ординарним професором Київського університету.

Свою професійну діяльність В. Іконников пов'язав із науковою робо­тою у сфері історії і безпосередньо з викладанням у навчальних закладах. Учений прагнув передати молодому поколінню якомога більше знань. В. Іконникова важко назвати неперевершеним лектором: він досконало воло­дів матеріалом, але його манера читання лекцій не викликала захоплення. Студенти Університету Св. Володимира називали його "суцільним посилан­ням" через те, що його лекції були перенасичені бібліографічним матеріалом. Ще молодим науковцем він захоплювався російською історією і активно працював над нею все життя. З ранніх студентських листів В. Іконникова ви­дно, що в майбутньому на погляди дослідника в царині історичної науки ма­тиме значний вплив М. Костомаров, який викладав в Університеті Св. Володимира в 1846-1848 роках. Для студента В

Іконникова він був взір­цем викладача. У листі, адресованому другові дитинства, В. Іконников опи­сав події, що відбувалися в квітні 1864 року, через які М. Костомарову не до­зволили більше читати лекції в університеті. Тоді М. Костомарова з ініціати­ви та за наполяганням студентської сходки було обрано викладачем кафедри російської історії, але міністерство його кандидатуру не затвердило. В. Іконников зазначав з цього приводу: "Він сепаратист, він буде проповіду­вати свої ідеї, зіпсує покоління, - так кричать поліціанти-професори, для яких похвала керівництвом краще, ніж чесне слово. В інших прокинулась заздрість і вони говорять, що М. Костомаров списався і вони не розуміють, як його можна читати. О, старці, що посивіли на кафедрах, вам шкода спів­чуття для людини, яка стоїть вище вас!".

Загалом, якщо оцінювати ранні твори В. Іконникова, можна констату­вати, що він знаходився під значним впливом ідей М. Костомарова, поділяв його переконання. Молодий учений не сприймав твердження про те, що М. Костомаров руйнував історичні ідеали, за якими вже не можна виховувати молоде покоління. Листи В. Іконникова до вченого є свідченням духовної спорідненості істориків.

На час навчання В. Іконникова в Університеті Св. Володимира з професорів-істориків залишився тільки О. Ставровський (1809-1882), який ви­кладав всесвітню історію. Якість лекційного курсу була посередньою. І саме відсутність серед викладачів справжніх професіоналів стала причиною того, що В.

1 2 3 4 5

Похожие работы