Деятельность антигитлеровской коалиции в годы Второй мировой войны

Зміст

1. Виникнення коаліції

2. Форми співробітництва країн антигітлерівської коаліції

3. Ціна перемоги антигітлерівської коаліції

Висновок

Література


1. Виникнення коаліції

Після закінчення I світової війни міжнародна обстановка була складна і напружена. У чималій мірі це було обумовлено Версальсько-Вашингтонської системою, несправедливою по відношенню до переможним країнами закріпила панування Англії, Франції, США. Вона стала основою нових імперіалістичних протиріч, провокувала міждержавні конфлікти, в тому числі збройних. Запекла боротьба між державами переможницями почалася відразу ж після перемир'я. Німеччина прагнула розколоти союзників, домогтися поступок, а в перспективі мріяла про реванш нової війни.

З кризи держави виходили по-різному. Так в Італії, а потім в Німеччині виникли фашистські режими на основі націоналістичних пріоритетів. Фашистська пропаганда ґрунтувалося на соціальній демагогії,критиці буржуазного суспільства з його індивідуалізмом, парламентської демократією, ринковою економікою. Фашистські режими становили для інших країн реальну небезпеку, відкрито заявляючи про необхідність встановлення свого панування в усьому світі шляхом підпорядкування або знищення всіх народів "неарійських" раси.

У міжвоєнний період 1918 - 1939 рр. Усі країни-учасники перших світової війни готувалися до нового військового переділу вже поділеного світу незалежно від того, які сили стояли при владі. Різниця між ними була в ідейному обґрунтуванні готується війни. Політика всіх держав у 20-39роки була заідеологізоване: діяли доктрини антикомунізму,антидемократизму, анти імперіалізм, фашизму. Маніпуляція ними зробила можливим союз гітлерівської Німеччини і сталінського Радянського Союзу. Сили світу були малі і набагато слабкіше сил війни, а уряди великих держав прагнули забезпечити тільки власну безпеку, часто на шкоду іншим державам.

При цьому велися таємні переговори, закулісні наради,розроблялися секретні плани, наслідком чого було взаємна недовіра і підозрілість

Радянська зовнішня політика після закінчення громадянської війни складалася під впливом двох взаємовиключних цілей, до яких прагнуло керівництво країни. Перша мета - прагматична – припускала створення взаємовигідних відносин з іншими країнами. Але принцип мирного співіснування держав з різним суспільним ладом не означав відмову від класової боротьби.

Друга мета - ідеологічна - сприяла втіленню в життя установки пролетарського інтернаціоналізму через Комуністичний

Інтернаціонал. Це в 1919-1943 рр. Міжнародна організація з координації дій комуністичних партій. Від цієї організації йшла велика матеріальна допомога (золото, гроші, зброя, фахівці)комуністичного і національно-визвольному рухам,дестабілізуючим режим всередині країни. Така дієва політика зумовила до неї недовіру партнерів, неодноразово призводила до ускладнення міжнародних відносин. Так, наприклад у 1927 р. розрив відносин з Англією; 1929р. - Радянсько-китайська конфлікт і ін. Тим не менше,порівняно швидко Радянська Росія вийшла з міжнародної ізоляції: в 20 - 21 рр. були підписані мирні договори з Фінляндією. Польщею, Монголією, Латвією, Литвою, Естонією, Туреччиною, Іраном, Афганістаном. У період роботи Генуезької конференції в 1922 р. був підписаний Радянсько-німецький договір про відмову від взаємних претензій та встановленням дипломатичних відносин.

У 20-ті роки Радянський Союз встановив офіційні відносини з більш ніж двадцятьма державами світу. У тому числі з Англією, Францією, Італією, Японією, Китаєм. У 1933 році Радянський Союз був визнаний США.

Офіційна зовнішня політика СРСР

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы