Дыхательная гимнастика

газу, що видихується, а також інших речовин, які є продуктами біохімічних реакцій у нашому організмі; все це призводить до різкого погіршення мозкового кровообігу, настання швидкої стомлюваності, появи кволості, головного болю, нервозності.  

Мал. 3. Дихальна гімнастика, її використання та вплив на організм людини

На думку йогів, людське тіло – акумулятор прани і її перетворювач. Життєдіяльність і здоров'я залежать від кількості акумульованої прани, правильності її розподілу і використання організмом.

Дихальна гімнастика – це система вправ, спрямована на оволодіння мистецтвом правильно дихати, що дає змогу акумулювати прану, правильно її розподіляти і використовувати для контролю над організмом. Накопичений багатий досвід свідчить про те, що завдяки використанню дихальних вправ досягається повний контроль над організмом.

Регульоване і цілеспрямоване дихання сприяє омолодженню організму лікуванню і профілактиці хвороб, отже, хорошому здоров'ю і подовженню життя (мал. 3). Основою всіх дихальних вправ повне дихання (мал. 4 а). Його складові частини – верхнє, середнє і нижнє дихання (мал. 4 б, в, г).  

Мал. 4. Види дихання

Розглянемо кожне з них.

І. Верхнє дихання (ключичне) здійснюється за рахунок руху верхніх ребер, плечей і ключиць, що забезпечує наповнення повітрям тільки верхньої частини легенів (мал. 4 б). Під час такого вдиху грудна порожнина розширюється вперед і вверх. Слід відзначити, що за допомогою верхнього дихання, виконаного правильно, здійснюється хороша вентиляція верхівок легенів. У цьому і виявляється позитивний вплив верхнього дихання на організм людини.

II

Середнє дихання (реберне, або грудне) здійснюється за рахунок Руху ребер (мал. 4 в). Грудна порожнина розширюється під час наповнення повітрям переважно середньої частини легенів. Повітря надходить більше, ніж під час верхнього дихання.

Йоги вважають, що середнє дихання дає хороший терапевтичний ефект. Воно покращує кровообіг печінки, жовчного міхура, шлунка, селезінки, нирок, серця. У поєднанні з верхнім диханням середнє дихання забезпечує достатню вентиляцію легенів.

ПІ. Нижнє дихання (черевне, або діафрагмальне) здійснюється

внаслідок опускання під час вдиху діафрагми і роздування живота (мал. 4 г). Завдяки цьому нижня і середня частини легенів добре наповнюються повітрям. У дихальному русі бере участь тільки живіт.

Черевне дихання дуже корисне і є своєрідним самомасажем внутрішніх органів. Воно забезпечує найбільший дихальний об'єм (порівняно з грудним і ключичним диханням), позитивно впливає на роботу серця, стимулює процеси травлення.  

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВ ПОВНОГО ДИХАННЯ 

Цілком обгрунтовано йоги стверджують, що від правильного дихання значно залежить тривалість життя і збереження здоров'я. Особливо корисним є так зване повне дихання (мал. 4 а), яке об'єднує верхнє, середнє і нижнє дихання і забезпечує легені найбільшою кількістю прани. Одна з найважливіших особливостей цього виду дихання полягає в тому, що воно зумовлює рух усього дихального апарату легенів, кожної клітини і кожного м'яза дихальної системи, тоді як під час інших видів дихання деякі м'язи цілком не беруть участі в роботі. Одночасна і загальна участь у повному диханні всіх м'язів діафрагми, верхньої, середньої та нижньої частин грудей забезпечує оптимальний режим дихання організму.

У людей з поверхневим диханням мускулатура, що бере участь у процесі дихання, погано розвинута, оскільки міжреберні м'язи виконують малий обсяг роботи. Внаслідок цього знижується рухливість у реберно-хребтових і реберно-грудних з'єднаннях. Зберегти або відновити втрачену рухливість можна,

1 2 3 4 5

Похожие работы