Дисциплинарная ответственность государственных служащих

з посади.

 Важливою проблемою є законодавче врегулювання провадження в справах про дисциплінарні проступки державних службовців, тобто дисциплінарного провадження. Так, відсутній законодавчий акт, що регламентував би цей вид адміністративних проваджень щодо державних службовців, на яких поширюється дія Закону України “Про державну службу”.

 Завданням даного провадження є своєчасне і всебічне з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, виявлення причин та умов, що призводять до порушень службової дисципліни, незабезпечення належного виконання державним службовцем своїх повноважень.

 Як і інші види проваджень, що утворюють структуру адміністративного процесу, дисциплінарне провадження має відповідні стадії:

 - порушення дисциплінарної справи;

 - її розслідування;

 - розгляд справи компетентною посадовою особою;

 - винесення рішення по справі та його виконання.

 Це — основні стадії. Є ще дві факультативні стадії — перегляд справи в порядку оскарження та прийняття відповідного рішення по ній.

 Чинним законодавством у деяких випадках передбачено проведення службового розслідування (ст. 11, 22 Закону України “Про державну службу”):

 - на вимогу самого державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри;

 - у випадку невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.

 Загалом норми, що встановлюють порядок дисциплінарного провадження, мають за мету максимально захистити державного службовця від сваволі адміністрації, що має велике значення в боротьбі з можливими у таких випадках зловживаннями, у тому числі корупцією.

 Щодо окремих видів державних службовців, правове становище яких регулюється спеціальними законами (працівники органів прокуратури, судів і т. ін. ), інститут дисциплінарної відповідальності набуває певних особливостей

Вони відображені у відповідних нормативних актах (насамперед у дисциплінарних статутах). З урахуванням цього стислий розгляд питань дисциплінарної відповідальності щодо зазначених видів державних службовців наведено у наступному параграфі.  

Особливості дисциплінарної відповідальності окремих видів державних службовців

 Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури

 Відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо працівників прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, що ганьбить його як працівника прокуратури. До числа дисциплінарних стягнень належать: догана; зниження в класному чині; зниження в посаді; позбавлення нагрудного знака “Почесний працівник прокуратури України”; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.

 Дисциплінарне стягнення повинно відповідати характеру вчиненого проступку. Прокурор, що вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення, зобов'язаний особисто з'ясувати обставини проступку й одержати письмове пояснення від особи, що його вчинила. У разі потреби для з'ясування відповідних обставин може бути призначена службова перевірка, термін якої не може перевищувати двох місяців.

 Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора. Цей наказ може бути оскаржений працівником Генеральному прокурору України в місячний термін з дня ознайомлення з наказом.

 Генеральний прокурор України має право скасувати дисциплінарне стягнення, зробити більш суворим або пом'якшити його. Про прийняте рішення повідомляється працівник, що звернувся зі скаргою. Оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення не припиняє його виконання.  

1 2 3 4

Похожие работы