Источник Святой Анны

Джерело Св. Анни

 Кожна святиня має свою неповторну історію. Не є вийнятком і цілющі джерела праведної Анни, біля яких нещодавно розташувався монастир. Як свідчить перекази, в давнині на місці джерела стояла церква. В часи татарської навали, коли православний люд терпів наругу від іновірців та наїзників, церква дивним чином була збережена від наруги. За легендою, вона опустилася під землю. Пройшли часи. І в селі була побудована нова церква. Проте пам’ять про святе місце зберігалась. І ця історія передавалась від покоління до покоління, поки не відбулося явлення нового чуда, котре засвідчило, що це місце святе і на ньому знаходиться Божа благодать.  

За святим переказом, тут з'явилася ікона св. праведної Анни, котру першими помітили діти-пастушки.  Невдовзі все село дізналося про чудо і зібралася на місці появи образу. Ікона урочистою ходою була перенесена до храму. Проте на наступний день її там не виявилось: вона повернулася на місце появи. Люди подумали, що, можливо, образу не було виявлено належних почестей, селяни вдруге, уже зі священиками, відслуживши молебень, піднесли ікону до церкви. Але вранці її знову знайшли на попередньому місці. Тоді всі зрозуміли, що св. Анна сама вибрала собі подобаюче місце і не має бажання нікуди переходити.  

На місці появи ікони спочатку була побудована капличка: в ній зберігалася святиня. З того часу тут забило цілюще джерело

На протязі віків православні звідусіль приходили до джерела, щоб зануритися в його священні води та одержати зцілення від своїх недугів. В часи масового атеїзму капличку закрили, а само джерело заховано міцною кришкою, землею та бетонними плитами. Та Господь не буває обезславленим. Вода тут пробилася і утворила джерело. Коли його знову засипали, вода вдарила з новою силою. І поряд виник потік, даруючи життя й оновлення всьому живому. Зусиллями селян були розчищені зруйновані святі джерела, оновлено фундамент у вигляді трьох потоків, якими вільно потекла вода. 1991 року закінчено спорудження нової кам’яної невеликої церкви на честь праведної Анни. Дерев’яний поміст навкруг джерел замінено плитами та поставлений колодязь для освячення води. З другого боку церкви облаштовано заглиблення, що іменують тут озером св. Анни, в яке після молитви окунаються віруючі люди. Старі й молоді, жінки в довгих закритих сорочках і ледь покриті чоловіки та діти спускаються в воду, окунаються три рази, а чоловіки зазвичай перепливають невелику водойму з дивовижно чистою, голубою водою, що, як розповіли нам, завжди, в будь-яку пору року має температуру – 6 градусів за Цельсієм. Навіть немовлят занурюють у воду, аби зцілити їх від недуги чи загартувати, стимулювати життєві сили. До речі, вийшовши з води, відчуваєш незвичайне тепло в усьому тілі, навіть жар у ступнях ніг. І дивно - ніхто не простуджується. Тут же, біля колодязя, можна омити чоло та руки святою прозорою водою та попити її. Можна придбати для рідних і близьких води з джерела св. Анни, розлиту в поліетиленові пляшки.  

Православні святині в усі часи притягують до себе людські серця і душі, стають центрами духовності. Щоденно, з року в рік до святих джерел св. Анни прибувають люди з околиць, з України і далеких країн світу, держав СНД, регіонів України. Народ прагне сюди, щоб щиро вклонитися святині,

1 2 3 4 5