Доброкачественная питьевая вода - бесценный минерал

сільськогосподарської зони, тощо. ), адже джерела живляться поверхневими водами.

Водопровідна вода, яка в основному є продуктом поверхневих джерел, містить у собі багато сторонніх домішок. Таких, як хлор, пестициди, залізо, свинець та інші. Шкідливі речовини та бактерії у великих кількостях потрапляють у воду, поки вона доходить від станції очистки до споживача по старих, іржавих трубах. Ці елементи надають воді не тільки неприємного смаку та запаху, а також можуть бути надзвичайно небезпечними для здоров’я. Накопичуючись в організмі, домішки, які містяться у воді, пригнічують імунну систему, збільшують ризик виникнення алергії та сприяють розвитку тяжких хвороб. Особливо небезпечна неякісна вода для ослабленого дитячого організму.

Головним негативом води водопровідної для споживання сьогодні. Безперечно, є хлорування. Ризик виникнення інфекційних захворювань, що передаються через воду, зокрема холери, дизентерії, гепатиту, черевного тифу, зумовлюють необхідність знезараження води. Але новітня інформація про шкідливий вплив на здоров’я хлорпохідних сполук, які утворюються під час хлорування питної води річкового та озерного походження, викликає справжню хлорофобію в населення. У зв’язку з цим багато споживачів запаслись фільтрами, або ж кип’ятять воду. Правда, вчені вважають, що фільтрація – це насильство над водою, а кип’ятіння – „вбиває” її. Натомість глибинна вода практично не контактує з поверхнею землі, і її склад залишається незмінним протягом мільйонів років, хоча часто такі води мінералізовані

Найкраще пити природну біоенергетичну воду, яка відновлює сили та підвищує життєвий тонус організму. Дослідження показали, що найкращу біоенергетику мають води з курортних місць – Миргорода, Трускавця, Мор шина, Сваляви.

Ми поступово привчаємося до альтернативи водопровідній воді – бутильованій, яка підрозділяється на воду для персонального та господарського застосування, і може бути газованою та негазованою. Значно більшим попитом у населення користується газована вода. Натуральна мінеральна вода, як правило, не містить діоксид вуглецю. Виняток складають мінеральні води, газовані „від природи”, наприклад „Нарзан”, яка містить діоксид вуглецю, як частину її хімічного складу. В умовах виробництва діоксид вуглецю додають до мінеральних вод (сатурація) для того, щоб гарантувати її якість за мікробіологічними показниками. Крім того, вуглекислий газ стимулює моторну роботу шлунку та кішківника.

За існуючими в Україні стандартами, вміст діоксиду вуглецю в мінеральних водах не повинен перевищувати 0,4%.

Бутильовану воду виробляють із води, яку видобувають із підземних джерел або гірських льодовиків. На сьогодні найбільш популярні такі столові мінеральні води, як „Оболонська”, „Оболонська-2” та „Оболонська-3”. Це слабо мінералізовані води, які містять 0,3-0,8г солей на літр, тобто їх можна пити без обмежень, як звичайну воду.

Вода „Оболонська” після видобутку підлягає обов’язковій фільтрації (видаленню часток глини чи піску), знезараженню шляхом УФ-опромінення, а вже потім розливу й закупорці.

Крім знезараження УФ-променями, для обробки води використовують і солі срібла, так як обидва методи знезараження не впливають на якість та властивості води, але гарантують її безпечність.

На сьогодні

1 2 3