Договор страхования - понятие и условия

повинна існувати наявність страхового інтересу. Крім того, якщо вважати, що володіння, користування і розпорядження майном (майнове страхування) вже само по собі пов’язано з майновими інтересами, навіть і є майновими інтересами, то таке визначення предмета договору страхування є алогічним. Предмет договору страхування не може бути визначений, як майнові інтереси пов’язані з майновими інтересами. Таким чином, виникає необхідність введення поняття «страхові інтереси» як правової категорії. Співвідношення майнових і страхових інтересів можна визначити за формулою: всі страхові інтереси є майновими, але не всі майнові інтереси є страховими інтересами. Майнові інтереси набувають статусу страхових тоді, коли вони обумовлені страховим ризиком. На наш погляд, введення поняття «страхові інтереси», як різновиду майнових цивільно-правових інтересів, дозволить уникнути неоднозначності при визначенні предмета договору страхування і об’єкта страхового правовідношення, а також збалансувати поняття страхового інтересу, страхового ризику і страхового випадку.

Ще однією істотною умовою договору страхування є страховий випадок.

З економічної точки зору страховий випадок являє собою «стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншої події, за якої виникає зобов’язання страховика сплатити страхувальнику (застрахованому, вигодонабувачеві) страхове відшкодування, або страхову суму».

Ст. 8 Закону визначає страховий випадок як подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як бачимо, законодавець підходить до визначення страхового випадку більш узагальнено. І стихійне лихо, і нещасний випадок, і всі інші можливі події законодавець визначає в узагальненому вигляді як подію

Страховий випадок для законодавця існує тільки як подія (факт), при настанні якої страховик повинен виконати свій головний обов’язок за договором страхування, а саме — сплатити страхувальнику страхове відшкодування (за майновим страхуванням) або страхову суму (за особистим страхуванням). З нашої точки зору, такий підхід законодавця до визначення поняття страхового випадку є не зовсім коректним. З одного боку, має місце недооцінка економічних понять, таких як страховий інтерес, а з другого боку, визначаючи поняття страхового випадку (ст. 8 Закону), законодавець не зовсім точно застосовує поняття «подія», не помічаючи його економічного забарвлення. Дійсно, подія у страхуванні є однією з підстав реалізації прав і обов’язків страхувальника і страховика. Проте, як відомо, юридичні факти поділяються на події і дії. З появою такого виду страхування, як страхування відповідальності, більш коректним було б замість терміна «подія» застосовувати термін «подія або дія».

Крім того, страховий випадок як здійснена (реалізована) подія тісно пов’язаний із страховим ризиком.

Визначення страхового ризику міститься в тій самій ст. 8 Закону, яка визначає і поняття страхового випадку. Відповідно до зазначеної статі страховий ризик є певною подією, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Необхідно зауважити, що, аналізуючи співвідношення страхового випадку і страхового ризику, можливо, на наш погляд, доцільніше було б замість страхового випадку ввести в предмет договору страхування саме страховий ризик. Оскільки, будучи ще тільки істотною умовою при укладенні договору страхування, страховий випадок в той же час є подією, яка вже відбулася.

На підставі викладеного можна, на наш погляд, зробити такі пропозиції щодо

1 2 3 4 5