Драгоценные камни

Зміст

  1. Перли
  2. Алмаз — єдиний і неповторний
  3. Аметист
  4. Топаз
  5. Смарагд

 

Перли

Перли — мінерали класу органічних сполук. Це природне утво­рення, що з'являється всередині молюска, у мушлі. Цінуються перлини як дорогоцінне каміння і використовуються для виробництва ювелірних виробів.

Вони складаються з кальцію карбонату — мінералу арагоніту, у ви­няткових випадках — кальциту і обов'язково містять конхіолін — органічну речовину білкового типу. Клітини останньої формують каркас перлини — тонку сітку, у дрібних комірках якої осідають мікроскопічні кристалики арагоніту. Мінеральні складові перлин ніде не стикаються одна з одною, завжди розділяючись органікою.

Кілька тисяч найтонших концентричних шарів арагоніту й конхіоліну утворюють перлину. Якщо її розрізати по діаметру, то при сильному збільшенні можна побачити, що перлина складається із шарів, як ци­булина.

Хімічний склад перлів: СаСО3 (карбонат кальцію) — 91,7 %; кон­хіолін — 5,9 %; вода — 2,2 %.

Середня густина — 2,6.

Перлини розчиняються в кислотах:

СаС03 + 2СН3СООН -»(СН3СОО)2Са + CO2↑ + Н2О.

Також вони є чутливими до тютюнового диму, косметики (лосьйонів, пудри, лаку для волосся, особливо у вигляді аерозолів, різних розчинників і дезінфікуючих речовин), а також піддаються впливу вогню, природних виділень шкіри тощо. Слід зазначити, що кислоти розчиняють кальцій карбонат, але не конхіолін, тобто судження про те, що перлину можна повністю розчинити в оцті, є помилковим.

Перли здавна належали до найдорогоцінніших каменів.

Забарвлення перлів (біле, рожеве, кремове, чорне, бронзове, бру­натне і т. д. ) залежать від температури і складу води, кількості до­мішок сполук заліза, марганцю, цирконію та інших елементів у воді, будови й характеру морського дна, швидкості підводних течій, стану здоров'я молюска й навіть характерної для даної місцевості їжі для нього

Найшляхетнішим кольором вважається типовий перлово-сірий.

• Із початку XX cm. проводиться не тільки видобуток природних перлів, але й культивування їх у промислових масштабах (у першу чер­гу, в Японії). Усередину перлівниці кладуться намистини із пресованих мушель, після чого молюсків повертають у воду. Через певний час на­мистини, покриті шарами перламутру, витягаються з молюсків.

Перли класифікуються за:

• місцем походження (морські, прісноводні);

• способом походження (природні, культивовані).

Блиск і гра кольорів на перлах зумовлені інтерференцією світла на хвилястій поверхні шарів перламутру. В основному, вони мають кре­мовий або рожевий колір, зустрічаються також жовті, зелені, чорні й навіть блакитні перлини. Останні є дуже рідкісними, тому мають висо­ку вартість і привабливість через нечастий блакитний свинцево-сірий відтінок.

Перлини — це не самостійний мінерал, а мінерально-органічний агре­гат. Він утворюється в черепашках морських і прісноводних молюсків і складається здебільшого з кальцію карбонату та органічної речовини.

Щоб відрізнити культивовані перлини від природних, застосовуються різні методи. Найпростіші з них — випробування розчавлюванням «на зуб» та відскакування від твердої поверхні: природні перлини при всій своїй порівняній м'якості й досить щільній будові при спробі розчавлювання об дерево залишаються цілими, а імітації кришаться й ламаються.

Ще виділяють два перевірених способи виявлення явних підробок. Перший — піднести полум'я до перлини: пластмасова втратить форму та зменшиться в об'ємі. Другий: потерти перлини одна об одну — емаль із підробок осиплеться.

1 2 3 4 5 6

Похожие работы