Драгоценные камни

графіт за 15—ЗО хвилин.

За звичайних температур він є хімічно інертним: кислоти, навіть найсильніші, на нього не діють.

За високих температур алмаз проявляє хімічну активність:

• за температури вище 600—700 °С він може окиснюватися киснем, CO, NO, водяною парою;

• за температур 600—800 °С і вище його кристали щавляться у роз-топах лугів, кисневмісних солей і металів.

Алмаз не змочується водою, але прилипає до жирових сумішей.

Великий показник заломлення поряд із великою прозорістю й до­статньою дисперсією роблять алмаз одним із найдорожчих коштовних каменів поряд зі смарагдом і рубіном.

Алмаз у природному вигляді не вважається гарним. Красу йому надає огранювання, що створює умови для багаторазових внутрішніх віддзеркалень. Гранений алмаз називається діамантом. Він уже багато століть є найпопулярнішим і найдорожчим дорогоцінним каменем.

Зовсім безбарвні алмази трапляються досить рідко. Як правило, у них спостерігається якийсь відтінок. Зустрічаються інтенсивно забарвлені алмази жовтого, жовтогарячого, зеленого, блакитного, синього, рожево­го, брунатного, молочно-білого, сірого та чорного кольорів.

Найвідоміші алмази:

• сапфіро-синій «Хоуп»;

• блакитний «Королева Голландії»;

• яблучно-зелений «Зелений Дрезден»;

• жовті «Тіффані» та «Червоний хрест»;

• бурштиново-жовтий «Алмаз Альберта»;

• «Непал рожевий»;

• «Орлів чорний».

Дуже цінуються червоні алмази, яких у світі існує лише 5.

Сьогодні алмази успішно замінюють фіанітами тощо. На відміну від підробок і синтетичних замінників, у граненого алмаза гострі ребра й кути, а у фіанітів та інших імітаторів — заокруглені (це видно в лупу). Якщо камінь не закріплений у оправу, то його легко визначити за густи­ною (у більшості імітантів вона є вищою). Для діагностики використо­вують також намочуваність і теплопровідність.

Виняткова твердість алмаза знаходить своє застосування в про­мисловості: його використовують для виготовлення ножів, свердел, різ­ців і подібних виробів. Потреба промислового застосування примушує розширити виробництво штучних алмазів

Перші спроби були здійсненні ще наприкінці XIX ст. , але всі вони не мали успіху.

Лише у грудні 1954 р. вдалося одержати із графіту дрібні технічні алмази під тиском 126 600 кг/см2 та за температури 2 430 °С (США).

У СРСР штучні алмази було виготовлено в 1960 p. , а вже в 1961 р. на­лагоджено їхнє промислове виробництво в Києві. Нині технічні алмази виготовляють у промислових масштабах.

•Найбільшим алмазом є «Куллінан», знайдений у 1905 р. Камінь вагою у З 106 каратів вражає не тільки розмірами, а й дивною чистотою, повною відсутністю мінеральних домішок і тріщин. Експерти оцінили його у 7,5 млрд доларів.

Через надзвичайну величину й одну чорну домішку камінь довелося розколоти. У цілому з «Куллінана» було виготовлено кілька великих і 96 дрібних діамантів.

Одна із двох його великих частин мала форму груші вагою 530,2 ка­ратів і одержала назву «Велика зірка Африки» або «Куллінан—І». Сьогодні це найбільший у світі діамант. Він знаходиться у верхівці королівського скіпетра Великобританії. Друга частина алмаза — «Мала зірка Африки», або «Куллінан—II» — набув форми смарагда і важить 317,4 карат. Він прикрашає британську корону.

Біблійний матеріал

Алмаз - третій дорогоцінний камінь у другому ряді каменів судного нагрудника першосвященика. Писання алмазом символізує глибину гріха: «Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діамантовим вістрям він виритий

1 2 3 4 5 6

Похожие работы