Духовная культура Украины в XIII - XV вв. (литературно-философский аспект)

цей період була поширена література не тільки церковна, але й світська. З'являються літературні збірники, світські повісті, що нагадували лицарські романи. Проблему сенсу земного життя людини висвітлює Галицько-Волинський літопис.

У ХІVст. набули поширення єресі, які містили у собі критику християнських догм, обрядів, церкви взагалі з позицій розуму. Як приклад, можна розглянути аріанство (рання єресь), павлікіанство (IX - XIст. ), богомильство (ХІVст. ). Останнє було особливо поширеним. Ця єресь припускала існування двох начал: світом правлять добро та зло. Бог створив духовний світ, а Сатана - видимий світ, тіло людини. Немає потреби у посередниках між Богом та людиною. Не треба поклонятися Христу, святим, їх мощам, іконам. Духовним вчителем може стати будь-яка людина, яка знає Святе Письмо та риторику. Богомили виступали проти церковних володінь та церковного багатства.

Звернемо увагу на вчення “ожидовілих”, яке набуло поширення у 70-ті роки ХVст. Це вчення містило в собі елементи різних єресей, які були переосмислені на ґрунті Старого Заповіту, а також арабські джерела природничо-наукового змісту (астрономічні таблиці, трактати з логіки, арістотелевсько-птолеміївське вчення про Всесвіт).

Дуже відомою була енциклопедія арабського походження, перекладена з давньоєврейської мови, яка мала назву “Арістотелеві врата”. Вона містила у собі знання з медицини, астрономії, етики, фізики, географії, математики, геології, ботаніки. До цієї енциклопедії входила частина трактату Мозеса Маймоніда (єврейський арістотелік XII - поч. XIIIст. ), а також думки Ібн-Сіни, Ібн-Рушда, Арістотеля, Галена, Аль-Фарабі та інших великих вчених. Суто філософська проблематика була репрезентована в “Арістотелевих вратах” питаннями онтологічного, гносеологічного, етичного плану, які, здебільшого, розглядаються з позицій арістотелізму або його арабських інтерпретацій. В енциклопедії підкреслюється висока роль розуму, значна увага приділяється таким моральним чеснотам як справедливість, простота, міра. Засуджуються заздрощі, скупість. Існуюче в світі зло йде від самої людини. Поширення набули також праці з логіки, які містили в собі основи формальної логіки Арістотеля.

Водночас у ХІV - ХVст. набув поширення інтерес до агіографії.

Єресі, що розвивали критичне ставлення до релігійних догматів, філософська література, у якій досліджувалися проблеми реального, земного, життя людини, наголошувалося на здатності пізнати світ, утворили ґрунт для розвитку гуманістичних та реформаційних ідей у ХV - ХVІІст.


Рекомендована та використана література

  1. Історія філософії України: Підручник /М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, І. В
    Бичко та ін. - К. : Либідь, 1994. - 416с.
  2. Огородник І. В. , Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій; Навч. посібн. – К. : Вища шк. : Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 543с.
  3. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій /Підготував Ю. М. Вільчинський. - К. : ВІПОЛ, 1994. - 272с.
  4. Философская мысль в Киеве: Ист. -фил. очерк. - К. : Наук. думка, 1982. - 357с.
  5. Замалеев А. Ф. , Овчинникова Е. А. Еретики и ортодоксы: Очерки древнерусской духовности. - Л. : Лениздат, 1991. - 207с.  

 

1 2

Похожие работы