Единая государственная автоматизированная паспортная система Украины

— 30. 06. 1998 р. № 986-40.

Видачу паспортів громадянина України у вигляді паспортної книжечки розпочато у травні 1995 року і на сьогодні завершено.

Термін впровадження паспортів громадянина України у вигляді карт¬ки буде визначено Кабінетом Міністрів України у міру створення ЄДАПС. Паспорти у формі картки впроваджуватимуться шляхом введення нового бланка паспорта, а не шляхом обміну паспортів.

Нині існує низка міжнародних стандартів на машинозчитувані паспорти і паспортні картки. Ще у 1968 році в рамках діяльності Міжнародної організації цивільної авіації було розглянуто пропозиції щодо запровадження машинозчитуваного паспорта або паспортної картки, які у наступному могли б замінити традиційний паспорт з метою прискорення перевірки, що здійснюється при паспорт¬ному контролі. З 1. 01. 1985 р

за рішенням Ради ЄС запроваджено єдиний європейський паспорт, в якому відомості наводяться так само, як і в документі Міжнародної організації цивільної авіації Dос 9303. Досвід використання таких документів свідчить, що ви-

датки на їх виготовлення не набагато більші, ніж на звичайні. Додаткові витрати на спеціальне зчитувальне обладнання компенсуються зростаючим ступенем безпеки, швидкістю та точністю перевірки і гнучкістю оброблення персональних даних. В Україні запроваджено сім машинозчитуваних документів (шість типів пас¬портних документів та машинозчитувана візова етикетка). По¬становою Кабінету Міністрів України від 28. 06. 1997 р. № 636 затверджено порядок заповнення машинозчитуваної зони докумен¬тів, що посвідчують особу.

У БД ЄДАПС зберігаються такі основні реквізити:

1) текстова інформація:

  • ідентифікаційний номер;
  • прізвище, ім’я та по батькові (державною мовою з обо­в’язковою транслітерацією за допомогою літер англійського алфавіту та за бажанням особи — мовою легалізованих національних меншин);
  • дата народження;
  • місце народження;
  • стать;
  • дата реєстрації та адреса місця постійного проживання;
  • прізвища, ім’я та по батькові, що використовувалися раніше;
  • відомості щодо перебування раніше в іноземному громадянстві;
  • відомості про видачу паспорта та його дублікатів;
  • відомості про місце роботи/навчання;
  • відомості про сімейний стан — відомості про дружину/чоло­віка та дітей;
  • відомості про освіту;
  • відомості про видачу документів, що посвідчують особу, та про документи для виїзду за кордон (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка) — серія і номер, орган і дата отримання, термін дії;
  • відомості про відношення до військової служби;
  • відомості про вибуття;
  • відомості про смерть або про зникнення безвісти;

2) службова інформація (потреба особливої допомоги, пов’я­заної з інвалідністю, тимчасові обмеження у праві виїзду за кордон);

3) графічна інформація — ідентифікатор особи; дані біометричної ідентифікації; зразок особистого підпису.

ЄДАПС — два ідентифікатори

Ідентифікатор особи — відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи.

Ідентифікаційний номер особи — цифровий код, що складає­ться із десяти символів і присвоюється кожній особі згідно з визначеною системою кодування, на підставі даних про дату народження та стать особи.

Крім цього у базі містяться дані про паспорти, посвідчення та інші документи, що були видані в установленому порядку: тип документа, номер документа, дата видачі власникові, термін дії,

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные