Эконометрическая модель и ее элементы

Залежно від поставлених завдань вибирають узагальнені показники: валовий внутрішній продукт, валові внутрішні збереження тощо. Відсутні статистичні дані здебільшого можуть бути розраховані за іншими показниками, якщо між ними існує певна функціональна залежність. Наприклад, інфляція розраховується за даними про дефлятор, і навпаки.

Отже, формуючи сукупність спостережень, слід забезпечити порівнянність даних у просторі та часі. Це означає, що дані вхідної сукупності повинні мати:

• однаковий ступінь агрегування;

• однорідну структуру одиниць сукупності;

• одні й ті самі методи розрахунку показників у часі чи просторі;

• однакову періодичність обліку окремих змінних;

• порівнянні ціни та однакові інші зовнішні економічні умови.

Висновки, які можна зробити в результаті економетричного моделювання, цілком зумовлені якістю вхідних даних, а саме їх повнотою та достовірністю.

Особливості математичного моделювання економічних систем

В економіко-математичному аналізі інформація формується, як правило, у результаті спостереження за об'єктом дослідження. При отримуванні, оцінюванні та використанні цієї інформації слід мати на увазі важливі специфічні риси джерела даних.

Суттєве значення мають стохастичні (випадкові) фактори, які виявляються у впливі на економіку як з боку природи та суспільства, так і у внутрішньоекономічних зв'язках. Через складність і динамічність техніко-економічних, особливо соціально-економічних, процесів попередній розрахунок економічних показників можливий лише з певним рівнем довіри.

Водночас величезні масштаби економічної системи, розгалуженість зв'язків між її елементами та відома інерційність значною мірою зумовлюють майбутній її стан попереднім. Тому розвиток системи можна передбачити з великою мірою впевненості.

В означеній ситуації найприйнятнішими методами дослідження є методи математичної статистики, адаптовані до економічних явищ. Саме ці методи дають змогу будувати економетричні моделі та оцінювати їх параметри, перевіряти гіпотези стосовно властивостей економічних показників і форм зв'язку між ними. Однак особливість економетричного підходу до моделювання економічних об'єктів полягає не у використанні економічної термінології, а насамперед у детальному дослідженні відповідності вибраної моделі явищу, що вивчається, а також в аналізі якості статистичної інформації, що є основою параметризації (оцінювання параметрів) моделей.

Список використаної літератури

  1. Айвазян С. А. , Мхитарян В. С. Прикладная статистика и основы эконометрики: Учебник для вузов. - М. : ЮНИТИ, 1998. - 1022 с.
  2. Бородин С. А. Эконометрика: Учеб. пособие. — Минск: Новое знание,2001. - 408 с.
  3. Грубер Й. Економетрія: Вступ до множинної регресії та економетрії: У 2 т. - К: Нічлава, 1998-1999.
  4. Джонстон Дж. Эконометрические методы. — М. : Статистика, 1980. — 444 с.
  5. Доугерти К
    Введение в эконометрику: Пер. с англ. — М. : ИНФРА-М, 1997. - 402 с.
  6. Дрейпер П. , Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. — М. : Финансы и статистика, 1986. — Т. 1 — 365 с; Т. 2 — 379 с.
  7. Емельянов А. С. Эконометрия и прогнозирование. — М. : Экономика, 1985. - С. 82-89.
  8. Єлейко В. Основи економетрії. — Львів: "Марка Лтд", 1995. — 191с.
  9. Замков О. О. , Толстопятенко А. В. , Черемных Ю. Н. Математические методы в экономике: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. — 3-е изд. , перераб. — М. : Дело
1 2 3 4