Экономическая реформа 60-х годов ХХ века
ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА СЕРЕДИНИ 60-Х РОКІВ XX СТ. ТА ПОДАЛЬШІ СПРОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ(1965-1985рр. )
В середині 60-х років XX ст. хід та конкретні результати хрущовської реформи 1957 p. , суттю якої був перехід від галузевих міністерств до раднаргоспів, які безпосередньо підпорядковувалися Раді Міністрів союзної республіки, перестали задовольняти правлячі кола країни, особливо партійно-державну та господарську номенклатуру союзного значення, а також широкі верстви населення. Внаслідок зростання цін на продовольчі товари, загального дефіциту як продовольчих, так і непродовольчих товарів, збільшення непрямих податків, обмеження присадибних ділянок та поголів'я худоби у підсобних господарствах колгоспників ширилося цілком обґрунтоване невдоволення соціально-економічною політикою комуністичної партії. Замість підвищення життєвого рівня народу, що б відповідало положенням нової програми, відбувалося зниження й так не високих життєвих стандартів. Правляча верхівка пов'язувала погіршення макроекономічної ситуації в країні, і відповідне загострення соціального питання з втратою загальносоюзним центром монополії на одноосібне керівництво народним господарством. Отже, врахувавши справедливий народний гнів, певну невдоволеність рядових членів партії спробами М. С. Хрущова відновити на свій лад культ особи, його прорахунки у здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики, вузьке коло вищих партійних функціонерів за підтримки силових структур організувало типовий палацовий переворот, в ході якого з вищого поста в партії і державі в жовтні 1964 р. було усунуто М. С. Хрущова, що призвело до знищення більшості його починань, особливо демократичного спрямування.
Новий комплекс заходів з оздоровлення соціально-економічної обстановки в СРСР отримав назву господарської реформи. Його швидкій появі сприяли рекомендації вітчизняних учених-економістів і господарників, підготовлені в ході удосконалення заходів здійснюваної раднаргоспівської реформи
Умовно всіх учених, господарників і політиків, які вбачали вирішення проблем початку 60-х років XX ст. на основі удосконалення господарського механізму, можна поділити на дві групи: прогресистів і ортодоксів-технократів. Перші виступали за ідею надання підприємствам оперативно-господарської самостійності за збереження за центром завдань стратегічного керівництва та координації, а також за заміну прямої централізації непрямою, за якої центр впливав би на низові ланки виробництва більше економічними методами, ніж адміністративними. Ортодокси-технократи захищали ідею повернення до повного регламентування діяльності підприємств за умови технічного переоснащення органів планування й управління центру на основі ЕОМ, які б враховували найменші відхилення від планових показників і своєчасно реагували на них.
Відповідно до рішень березневого пленуму ЦК КПРС (1965 р. ) реформування розпочалося з аграрного сектору країни. Першочерговість радикальних змін саме тут обумовлювалася загостренням продовольчої проблеми. Для її вирішення березневий пленум приділив значну увагу як поточним проблемам сільського господарства, так і аграрній політиці, розрахованій на тривалий період. В основу цієї політики було покладено принцип забезпечення необхідної еквівалентності міжгалузевого обміну. Для цього планувалося змінити пропорції розподілу національного доходу на користь сільського господарства. У зв'язку з цим було розроблені нові принципи заготівлі сільськогосподарських продуктів: при підвищенні заготівельних цін було знижено план обов'язкових закупівель зерна, який став незмінним протягом 10 років. Понадпланова продукція залишалася в розпорядженні колгоспів. За понадплановий продаж встановлювалися грошові надбавки. Для підвищення особистої матеріальної заінтересованості колгоспників з 1 липня 1966 р. в колгоспах було введено гарантовану оплату праці на рівні тарифних ставок відповідних робітників радгоспів. Піднесенню життєвого рівня сільських працівників сприяли рішення березневого пленуму про зняття необґрунтованих обмежень з особистих підсобних господарств. Відповідно до його рішень були зроблені певні зміни