Экономическая кибернетика - проблемы развития и перспективы применения

ході прийняття управлінських рішень на різних рівнях. Як приклад такого зв'язку розглянемо роботи з моделювання перехідної економіки, що здійснювалися в Інституті кібернетики НАН України (із залученням ряду інших інститутів та вузів) протягом 90-х років.

2. Макромоделі перехідної економіки

Перехідній економіці України, як і інших постсоціалістичних держав, властиві високий ступінь монополізму, невідповідність раніше створених виробничих технологій новим умовам господарювання, відсутність апробованих механізмів ринкової саморегуляції, які в країнах з ринковою економікою формувалися протягом десятиліть. Це накладає відбиток, зокрема, на перебіг багатьох добре вивчених за інших умов макроекономічних процесів.

Розглянемо, наприклад, інфляцію. Відомо, що за умов монополізованої економіки монополіст може відреагувати на зменшення попиту істотним збільшенням ціни та випереджаючим зменшенням пропозиції. Як наслідок, за цих умов інфляція, а точніше стагфляція (комбінація інфляції та спаду), посилиться разом із зменшенням номінальної грошової маси та скороченням доходів кінцевих споживачів. Саме ці заходи — основа будь-яких рекомендацій з антиінфляційної політики, розроблених та перевірених за умов розвиненої ринкової економіки. Отже, навіть ті положення, що застосовуються економістами-теоретиками як аксіоми, в умовах перехідної економіки мають бути перевірені з допомогою спеціальних досліджень, у тому числі із застосуванням кількісних методів та економіко-математичного моделювання. На створення цього інструментарію були спрямовані роботи, започатковані ще наприкінці 80-х років в Інституті кібернетики НАН України за ініціативою академіка В. С. Михалевича1.

Не випадково ці роботи розпочалися саме з моделювання перебігу інфляції у перехідному періоді. Вивчався вплив монопольного ціноутворення в окремих секторах на ціни та обсяги виробництва в цілому

Зручним інструментарієм для дослідження таких ефектів є моделі міжгалузевого балансу. Враховуючи це, була розроблена модель, яку можна розглядати як узагальнення відомої «павутиноподібної» схеми розрахунку цін. Ця модель, крім прогнозування можливих різких змін монопольної ціни та породжених цим наслідків, дала змогу виявити ще й інші внутрішні джерела інфляції витрат. Такими були диспропорції між вартістю одержаної продукції та виробничими витратами, спричинені енерго- та ресурсоємністю окремих виробничих технологій. Виявити згадані диспропорції можна, аналізуючи матрицю коефіцієнтів прямих витрат. Для аналізу дієвості заходів, які мали усунути такі диспропорції, було запропоновано узагальнення відомої моделі міжгалузевого балансу із змінною матрицею коефіцієнтів. Розрахунки за такою моделлю визначають шляхи максимального зростання кінцевого споживання (тобто рівня життя!) через зменшення виробничих витрат. Тоді істотне збільшення оплати праці та інших кінцевих доходів буде практично безінфляційним. Але за відсутності механізмів прямого державного контролю виникає проблема стимулювання процесу переведення додатково створеної доданої вартості в оплату праці.

Для її розв'язання було досліджено ринок праці країн з перехідною економікою. Вчені звернули увагу на значну питому вагу монопсонічних та олігопсонічних механізмів формування заробітної плати2. Аналізуючи за допомогою створених моделей також поведінку роботодавця-монополіста за обмеженості у часі горизонту його планування, вчені звернули увагу на специфічність динаміки змін сукупного попиту: вона мала циклічний характер з тенденціями до загального спаду. Отже, монопсонія ринку праці у перехідній економіці стає на заваді сталому економічному зростанню, тому її усунення — одне з невідкладних завдань структурних реформ.

Поряд з моделюванням реального сектора перехідної економіки розроблялись моделі процесів, які відбуваються у сфері фінансів та є визначальними для економіки в цілому. Зокрема, було створено моделюючий комплекс «Бюджет»,

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы