Экономическая система. Собственность и ее эволюция

самим виробництвом, рівнем розвитку продуктивних сил, їхнім характером. В сучасних умовах науково-технічний прогрес призвів до глибоких змін в структурі організації виробництва, наслідком яких стало зменшення частки великих підприємств і державного сектору поряд зі значним поширенням середніх і малих підприємств. Середні та дрібні підприємства як правила, швидше освоюють нову техніку, легше і швидше переходять на виробництво нової продукції. Тому в більшості розвинених країн поширилися процеси роздержавлення і приватизація державного майна, зменшення частки та ролі державної форми власності. В країнах з перехідними економіками роздержавлення і приватизація зумовлені переходом від панування державної власності до багатоманітності форм власності – головної передумови утвердження ринкової економіки.

Роздержавлення - процес переходу об’єктів державної власності в групову або індивідуальну шляхом оренди, оренди з наступним викупом, безкоштовної передачі, викупу, тощо. Приватизація - процес переходу державної власності в приватну форму власності.

Перевага багатоманітності форм власності полягає у тому, що вона створює умови для економічного змагання різноманітних форм власності, приведення в дію усіх чинників розвитку продуктивних сил і підвищення ефективності економіки.

Відносини власності й відповідні механізми їх реалізації виступають визначальним фактором типології економічних систем.

Розрізняють наступні типи економічних систем:

  • Ринкова економіка – ґрунтується на приватній власності на економічні ресурси, свободі економічної діяльності і ринковому механізмі саморегулювання економіки. Ринковий механізм забезпечує поєднання приватного і суспільного інтересів. Основною рушійною силою ринкової економіки є конкуренція. Ринкова економіка – це економіка з вільним ціноутворенням і здатністю до саморегулювання. Роль уряду в такій економіці обмежується захистом приватної власності та встановленням “правил гри” – правового поля, сприятливого для вільного функціонування ринку.
  • Неринкова економіка включає економічні системи двох типів: традиційну економіку (відстала багатоукладна економіка з простим типом відтворення) та адміністративно-командну економіку. Адміністративно-командна економіка характеризується пануванням суспільної власності, переважно у формі державної. Основним регулятором виступає централізоване планування, яке має директивний (обов’язковий для виконання) характер. Це економіка з жорстким державним регулюванням розподілу ресурсів. Ринок в цій системі самостійних функцій не виконує, а є об’єктом державного планування.
  • Змішана економіка – характеризується наявністю різних форм власності з переважанням приватної. Регулятором розвитку економіки виступають індикативний план і ринок. Ринкові механізми саморегулювання обмежені. Основними інструментами регулювання виступають: переважно нецінова конкуренція, монополії, біржі, державні закони та нормативи.  


Література 

  1. Ватаманюк З. Г. , Панчишин С. М. та ін. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. Навч. посіб. – К. : Видавничий дім “Альтернатива”, 2001. - 607с.
  2. Гальчинський А. С. , Єщенко П. С. , Палкін Ю. І. Основи економічних знань. Навч
    посіб. – К. : Вища школа. 1998. – 544 с.
  3. Мочерний С. В. Економічна теорія. Посібник. – К. : Видавничий центр “Академія”. – 2001. – 656 с.
  4. Основи економічної теорії / За ред. С. В. Мочерного, - К. : Видавничий центр «Академія», 1998. - 464 с.
  5. Основи економічної теорії. Підручник / За ред. проф. С. В. Мочерного. -Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. - 688 с.
  6. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко та ін. ; За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. -К: Вища шк. 1994. - 559 с.
  7. Основи економічної теорії: Підручник
1 2 3 4