Экономическая теория и ее значение в познании социально-экономических процессов

1937 р. майбутній Нобелівський лауреат Р. Коуз в одній із своїх статей про теорію фірми окреслив межу, що відділяє внут-рішнє середовище підприємства від зовнішнього ринкового сере-довища. Суб'єкт господарювання, за його гіпотезою, має вибір:

оплатити витрати господарських операцій, вступаючи у відносини з контрагентами, чи здійснювати аналогічні операції всередині самої фірми під контролем власника чи менеджера, шукаючи ефективні-ший і дешевший варіант. Цей вибір (між управлінням усередині фірми і економією на управлінні, але з ринковими витратами), на думку Р. Коуза, визначає розміри підприємства.

Сучасний рівень розвитку продуктивних сил, зростання масшта-бів виробництва, розширення міжгалузевих і територіальних зв'яз-ків зумовлюють технолого-економічні розрахунки, які часто вихо-дять за межі елементарної математики. Глибокі математичні знан-ня стають необхідними не лише для практиків, а й для теоретиків економіки, оскільки без них уже неможливо простежити взає-мозв'язки суспільного виробництва.

Широке впровадження математики в економічну та інші науки розпочалося ще в XIX ст. За цей час виявились також негативні

моменти, пов'язані зі спробами "математизувати" практично все. Дискусія про місце і роль математики в економічних дослідженнях то затихає, то розгортається з новою силою. Сьогодні швидко роз-виваються і вдосконалюються технічні засоби здійснення найсклад-ніших математичних розрахунків, збирання та обробки величез-них потоків інформації на ЕОМ. Комп'ютерна грамотність стає еле-ментарною потребою. Це створює сприятливі умови для широкого впровадження математичних методів як у практичне управління економічними процесами, так і в теоретичне осмислення їх.

Застосування математичних методів, на нашу думку, не повин-но зводити складне економічне життя до кількісних залежностей, аналізу та розробки моделей оптимізації їх. Оскільки економічні відносини і закони мають кількісну визначеність, то математичні методи сприятимуть пізнанню та викладу економічної теорії

Ра-зом з тим вони обов'язково мають доповнюватись якісним аналі-зом. Знеособлені формули, графіки, матриці навряд чи допоможуть виявити сутність тих чи інших соціально-економічних процесів. І навпаки, органічне поєднання структурно-функціонального під-ходу та математичних методів створює умови для ефективного нау-кового спілкування представників різних шкіл та напрямів еконо-мічної теорії.  

2. 2. Спеціальні методи

Оволодінню науковим економічним мисленням сприяє засвоєн-ня не тільки загальнонаукових, а й спеціальних методів, за допомо-гою яких економічна теорія висвітлює сутність явища, що вивча-ється.

Одним з найважливіших спеціальних прийомів досліджень в економічній теорії є метод наукової абстракції. Він полягає у виді-ленні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається, аб-страгуванні від усього-Другорядного, випадкового. Спочатку дають загальну характеристику явища, визначають притаманні йому супе-речності, а потім розглядають конкретні вияви цього явища. У та-кий спосіб найзагальніша (найпростіша) економічна форма розгор-тається в цілісну систему економічних відносин відповідно до влас-ної внутрішньої логіки останньої. Те, від чого на початковому етапі слід було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттє-вих відносин, тепер, навпаки, потребує роз'яснення. В результаті конкретне постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а ці-лісною панорамою суспільного життя.

Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивченні економічних процесів не можна користуватися конкрет-ними прийомами і засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Будь-яка абстракція, як відомо, завж-ди бідніша за конкретне явище. Вона відображає об'єктивну реаль-ність не так, як живе споглядання, а проникає всередину її, йдучи від явища до суті. На практиці застосування методу абстракції

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15