Экономическая теория и ее значение в познании социально-экономических процессов

до нового устрою, що має всіляко підштовхуватися державним насильством. Історичний же досвід свідчить, що перехід до нового суспільного ладу відбувається не через політичне насильство, а через виник-нення нових економічних відносин на основі розвитку продуктив-них сил та еволюцію організаційно-економічних і соціально-еконо-мічних відносин.

Наукові послідовники К. Маркса не відкидали і значення до-слідження та розкриття поряд із соціально-економічними й органі-заційно-економічних проблем зростання багатства суспільства, особ-ливо за післяреволюційних умов.

Представники іншого напряму, виходячи з концепції обмеже-ності факторів виробництва (передусім землі, праці, капіталу), го-ловну увагу зосередили на питаннях використання останніх для одержання прибутку, економічного зростання в інтересах підпри-ємців - власників засобів виробництва. Однак історичний розви-ток довів важливу роль соціальних питань, тому вчені все частіше були змушені вдаватися до розгляду в економічній теорії питань соціально-економічних відносин, хоча й оцінювали їх здебільшого як похідні від організаційно-економічних.

Межею, що поділяє означені дві течії в політичній економії, є проблема форм власності. Перша відстоює та обґрунтовує суспіль-ну власність як потребу економічного розвитку, друга - приватну. Історичний же досвід свідчить, що обидві форми у своїй багатогран-ності можуть сприяти соціально-економічному прогресу, а разом з ним і загальному розвитку суспільства в цілому та кожної окремої людини. Проблема полягає не в самих формах власності, а в тому, як вони співіснують згідно з конкретними умовами та ступенем розвитку суспільства, зокрема його продуктивних сил.

Слід зазначити, що проблема розвитку товарного виробництва, його ролі та значення, яка тісно пов'язана з проблемою форм влас-ності, також займає важливе місце у розмежуванні двох сторін розвитку економічної теорії.

На сучасному етапі державне регулювання економіки має поєд-нуватися з ринковим через різні форми суспільної та приватної власності.

Нині не можна ставити в центр уваги лише питання трудового походження вартості чи організації ефективного функціонування господарства

Лише діалектичне поєднання їх дає можливість роз-крити економічну теорію в усій її багатогранності. Одвічним є питання, як забезпечити зростання суспільного багатства та його ви-користання в інтересах тих, хто його створює.

Отже, предметом економічної теорії в її політекономічному ас-пекті є вивчення економічних виробничих відносин в їх взаємодії з продуктивними силами та організацією управління і ефективного ведення господарства як чинників суспільного багатства.  

1. 2. Функції економічної теорії

Економічній теорії, як і будь-якій науці, властива терретико-піз-навальна функція. _Вона пояснює закономірності, процеси і явища економічного життя суспільства.

Актуальним стає запровадження в економіці нових форм люд-ської діяльності, які не тільки передбачають дематеріалізацію та мініатюризацію виробництва, а й формують ноосферно-космічну економіку (від грец. noos - розум). Остання грунтуватиметься пе-реважно на використанні інтелектуального потенціалу людини і означатиме глибоку інтеграцію національних господарств у спіль-ну систему міжнародного поділу праці. За таких умов загальнопланетарне мислення, загальнолюдські інтереси і цінності при вирі-шенні будь-яких проблем будуть пріоритетними.

Проте абсолютизувати загальний процес транснаціоналізації виробничих відносин і продуктивних сил недоцільно. В країнах ринкової економіки, що розвиваються, та в тих, що переходять до ринкової економіки, безумовно, ще довгий час національне пере-важатиме над інтернаціональним.

Контури нової парадигми в економічній теорії можуть бути оз-начені не лише на основі глибокого вивчення найсуттєвіших

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15