Экономический рост и его факторы. Экономические циклы

приросту того й іншого на душу населення.

В аналітичній практиці це - розрахунки річних темпів їх зростання у відсотках.

З метою управління та прогнозування економічного зростання слід розрізняти потенційні та фактичні темпи зростання. Перші це ті, яких суспільство може досягти на межі своїх виробничих можливостей, тобто коли воно реалізує принцип: "мінімум витрат максимум виробництва ".

Фактичні темпи зростання можуть бути нижчими ніж можливі (потенційні), коли мас місце недостатнє використання наявних виробничих факторів, особливо у зв'язку з прийняттям помилкових управлінських рішень.

3. Чинники економічного зростання

Економічне зростання значною мірою залежить від факторів, які задіяні в процесі суспільного відтворення. Серед їх сукупності виділяють: 1) природні ресурси; 2) трудові ресурси: 3) основні фонди (основний капітал); 4) науково-технічний прогрес; 5) сукупний попит. Дія кожного з цих факторів, які постійно змінюються і виконують різні за своїм змістом функції, вимірюється різними показниками. Вони представлені в таблиці 1.

Перші чотири фактори економічного зростання належать до факторів пропозиції, п'ятий - це фактор попиту, який в умовах не тільки бездефіцитної, але й дефіцитної економіки стимулює виробництво товарів і послуг.

Усі названі фактори різною мірою впливають на створення ВВП. Використання цих факторів матеріалізується як у кількісних, так і в якісних параметрах суспільного відтворення. Кожний із них постійно змінюється залежно від інших, а також від характеру соціально-економічного розвитку суспільства

Щодо показників економічного зростання, то серед них його найбільш концентровано й комплексно характеризує показник продуктивності суспільної праці. Він визначається як відношення виробленої в масштабах країни продукції у грошовій формі (національного доходу) до затрат живої праці. Показником зворотним до продуктивності праці с її трудомісткість. Він характеризує величину витрат праці, необхідної для виробництва одиниці продукції.

Відношення обсягу продукції або іншої результативної величини у вартісному виразі до обсягу основного капіталу визначає продуктивність капіталу або більш відомий нам показник фондовіддачі. Зворотний йому показник - це капіталомісткість продукції. Раціональність використання обмежених природних ресурсів характеризує показник матеріаломісткості, Він визначається як відношення у вартісній формі виготовленої продукції до витрат ресурсів, які були при цьому використані.

Таблиця 1.

Ефективність використання різних факторів суспільного витворення

Фактор 

Кількісний показник фактора

Спосіб повного використання і підвищення ефективності

Показник ефективності використання

Природні ресурси (земля, корисні копалини, вода і її ресурси, повітря та ін. )

Показник для кожного конкретного  виду

Найбільш повне вилучення.

комплексна і глибока переробка

Матеріалоємність продукції

Трудові ресурси

Чисельність населення в працездатному

виді

Зростання освіченості.

покращання стану здоров'я, удосконалення організації прані

Продуктивність праці

Основний капітал (обладнання підприємств, транспортні засоби всіх сфер народного господарства і т. п. )

Ціна

Удосконалення організації виробництва

Фондовіддача

Науково-технічний прогрес

Затрати

Розвиток сфери науково-дослідних і конструкторських робіт, використання їх результатів

Підвищення ефективності

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные