Экономика и научно-технический прогресс

характеризує функції, які працівники виконують у про­цесі виробництва.

Зміни продуктивності праці, її інтенсивності, якості та складності значною мірою зумовлені впровадженням результатів НТП у виробництво. За цим сто­ять зрушення у змісті праці: технічний прогрес став могутнім фактором поси­лення продуктивної сили праці, підвищення її якості і, водночас, складності. Важче виявити вплив НТП на інтенсивність праці, хоча автоматизація, комп’ю­теризація, роботизація виробництва сприяють її зниженню.

НТП поступово докорінно змінив місце і роль людини у виробництві. Осо­бливо стрімко ці зміни відбуваються за умов сучасної науково-технічної рево­люції (НТР), яка розпочалася у другій половині ХХ століття впровадженням у виробництво автоматизованих поточних машинних ліній і комп’ютерів перших поколінь, освоєнням космічного простору і океанів, хімізацією виробництва, розвитком біологічних технологій.

Технічний прогрес нині майже витіснив людину з процесу безпосередньо­го виробництва. Функції важкої, але простої ручної праці змінюються функція­ми переважно розумової, а отже, творчої і, водночас, складної праці. Нові тру­дові функції людини пов’язані з обслуговуванням устаткування (монтаж і налагодження) та спостереженням за його роботою (контроль і регулювання)

В автоматизованому виробництві спостереження за технологічним процесом зай­має сьогодні 60-70 відсотків робочого часу.

Зростання складності праці вимагає збільшення кількості висококваліфі­кованих працівників, універсалів з високим рівнем освіченості. Широке засто­сування у виробництві керуючих систем, гнучких технологій значно посилює творчий характер праці, що включає наступні основні вимоги до працівника нової формації:

високий рівень інтелектуального розвитку і фахової компетенції;

прагнення до вдосконалення процесу праці, позитивних змін у виробни­цтві;

творчий підхід до справи, участь у підготовці програми виробничого про­цесу;

здатність ефективно працювати без нагляду, розвинене почуття обов’язку;

критичний склад мислення, висока ступінь допитливості;

комунікабельність, вміння працювати у колективі та приймати колективні рішення;

уміння сприймати нові ідеї і обмінюватись ними, допомагати іншим.

Під впливом НТП суспільне виробництво знаходиться у постійних змінах, розвитку та вдосконаленні. Тривалі етапи його еволюції назвали технологічни­ми способами виробництва. Технологічні способи виробництва відображають наступні процеси:

якісні зміни в розвитку засобів і предметів праці;

якісні зміни в характері праці, що виникають під впливом впровадження нових технологій та удосконалення організації виробництва;

поглиблення поділу виробництва, розширення масштабів його кооперації і комбінування.

Кожен наступний технологічний спосіб виробництва є якісним стрибком у розвитку засобів і предметів праці, робочої сили, технології та організації виро­бництва, поглибленні поділу праці та розширенні її кооперації.

Економічна наука нині виділяє три типи технологічних способів виробни­цтва, які послідовно змінювали один одного:

1) доіндустріальний, що ґрунтувався на примітивних засобах праці та важ­кій ручній некваліфікованій праці, йому властиві нерозвинений поділ виробни­цтва, незначні масштаби його кооперації;

2) індустріальний, за якого відбувся перехід до використання у виробни­цтві систем машин і механізмів, машинних технологій, нових форм організації процесу виробництва;

3) постіндустріальний, що пов’язаний з автоматизацією виробництва, ши­роким впровадженням комп’ютерів і роботів, принциповою зміною трудових функцій людини, творчим характером праці.

Доіндустріальними технологічними способами виробництва були так зва­ні «кам’яний», «бронзовий» і «залізний віки» первісного суспільства

1 2 3

Похожие работы