Электрический привод (электродвигатели)

двигуна і тільки незначна його частина віддається у навколишнє середовище. - Тому його температура в цей час швидко зростає. Але одночасно збільшується тепловіддана в навколишнє середовище, тому підвищення температури сповільнюється і настає момент, коли все тепло, яке виділяється в двигуні," віддається в навколишнє середовище. В електродвигунах малої і середньої 'потужності стала температура встановлюється через півтори-дві години після початку роботи.

Допустима температура нагрівання двигуна залежить від теплостійкості його ізоляції, яка поділяється на сім класів: У, А, Е, В, Р, Н і С.

До класу У. належать волокнисті матеріали з бавовни, целюлози і натурального шовку. Найбільша допустима температура їх нагрівання 90°С. Ці ж матеріали, але просочені рідким електроізоляційним матеріалом (трансформаторним маслом, масляним лаком, бітумними сполуками) відносяться до класу А і допускають температуру нагрівання 105°С.

Клас Е включає синтетичні, органічні ізолюючі матеріали (плівки, волокна, смоли, компаунди), які мають гранично допустиму температуру нагрівання 120°С.

Ізолюючі матеріали на основі слюди, азбесту і скловолокна, просочені органічними лаками і смолами, належать до класу В, їх гранично допустима температура нагрівання становить 130°С. Ці ж матеріали з синтетичними зв'язуючими і просочувальними сполуками входять до класу Р і допускають температуру нагрівання 155°С. Якщо в матеріалах на основі слюди, азбесту і скловолокна застосовуються кремнійорганічні сполуки, то вони належать до класу Я і мають граничне допустиму темпе-,ратуру нагрівання 180°С.

До класу С входять слюда, скло, кварц та керамічні матеріали з неорганічними сполуками. Граничне допустима температура нагрівання їх не обмежується (понад 180°С).

У електричних двигунах використовують ізоляційні матеріали класу А, Е, В і F

Сучасні двигуни серії 4А виготовляють з ізоляцією класу В і F.

Величина усталеної температури двигуна залежить від навантаження та умов охолодження. Якщо двигун перевантажений, то його усталена температура більша за допустиму для даного класу ізоляції. При роботі з навантаженням, що відповідає номінальній потужності, усталена температура двигуна дорівнює допустимій.

У нормальних умовах експлуатації електродвигун може працювати понад 10 років (серійний строк служби електродвигунів серії 4А не менше 15 років). Якщо двигун часто перевантажується, він перегрівається, ізоляція втрачає електричну і механічну міцність, а строк служби його на кожні 8°С перевищення температури більше допустимої зменшується приблизно у два рази.

Нагрівання електродвигуна залежить від режиму його роботи. ГОСТ 183—66 передбачає вісім номінальних режимів роботи. Основними з них є тривалий S1, короткочасний S2 і повторно-короткочасний S3 (рис. 27).

При тривалому режимі період роботи електродвигуна настільки великий, що температура його нагрівання досягає усталеного значення. Так працюють електродвигуни вентиляторів, насосів, зерноочисних машин тощо. При вимкненні двигуна з мережі його температура поступово знизиться до температури навколишнього середовища.

Короткочасний режим роботи електродвигуна характеризується чергуванням періодів роботи з паузами. Причому тривалість робочого періоду /р така мала, що двигун не встигає нагрітись до усталеної температури, а тривалість паузи іп дозволяє охолоджуватися до температури навколишнього, середовища. У короткочасному ре-'жимі працюють двигуни приводів для піднімання щитів на зрошувальних каналах, повороту лотків в інкубаторах, транспортерів для роздавання кормів та інші.

Робота двигунів характеризується тривалістю вмикання, яка вказується на

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>