Электризация тел

складу атомів і молекул: електрони мають негативний   заряд,   протони — позитивний. Існують і незаряджені елементарні частин­ки, наприклад нейтрони.

 

2. Взаємодія заряджених тіл. Провідники і непровідники електрики

Як ви вже знаєте, заряд є невід'ємною властивістю певних елементарних частинок, які входять до складу всіх тіл, що нас ото­чують. Коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому біль­ше негативно заряджених частинок (елект­ронів), ніж позитивно заряджених. Якщо тіло незаряджене, то в ньому кількість по­зитивно і негативно заряджених частинок однакова. Тобто заряди електрона і протона мають однакові значення, але різні за знаками: заряд електрона негативний, а за­ряд протона позитивний.

Заряд   електрона   негативний, заряд протона позитивний

Коли тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. Заряджання і розряджання тіл по­яснюється лише переходом тих чи інших за­ряджених частинок від одних тіл до інших.

Під час натирання скляної палички шовком або папером вона заряджається по­зитивно, це означає, що з неї на шовк чи папір перейшла певна кількість електронів з негативним зарядом.

Найпростішими приладами для вивчен­ня заряджених тіл здавна були так звані електроскопи. Слово електроскоп походить від грецьких слів: електрон і скопео — спостерігати, виявляти. Через пласт­масову пробку в металевій оправі прохо­дить металевий стержень, на кінці якого закріплені дві смужки тонкого паперу. Оп­рава з обох боків закрита склом.

Якщо провести позитивно зарядженою паличкою або іншим зарядженим тілом по кульці електроскопа, то кулька й стержень, а разом з ними й клаптики також зарядя­ться

Оскільки одноименно заряджені тіла відштовхуються, то смужки розійдуться на певний кут. Чим більшого заряду набуває електроскоп, тим на більший кут відхиля­ються смужки. Отже, спостерігаючи за змі­нами кута розходження смужок електроско­па, можна зробити висновок про те, збіль­шується чи зменшується його заряд.

Часто для дослідів з електрики викори­стовують досконаліший прилад — так зва­ний електрометр. Тут легенька металева стрілочка В, що заряджається так само від металевого стержня D, відштовху­ється від нього на тим більший кут, чим більше вони заряджені.

Якщо доторкнутися до кульки електро­скопа рукою, то він розрядиться. Якщо він був заряджений позитивно, то при дотор­куванні до кульки рукою на електроскоп із землі перейде певна кількість негативно за­ряджених електронів, які й скомпенсують позитивний його заряд.

Коли до електрометра чи будь-якого за­рядженого тіла доторкнутися куском скла, пластмаси, сухої деревини тощо, то тіла не розрядяться. Очевидно, що в цих речови­нах немає вільних заряджених частинок. Тому їх назвали непровідниками електрики, ізоляторами, або діелектриками. Це фарфор, ебоніт, скло, гума, пластмаси, повітря, бен­зин тощо.

Через тіло людини заряджені тіла розря­джаються, тому воно так само є провідником електрики. До добрих провідників належать метали, розчини кислот, лугів, солей тощо.

Більшість речовин у природі не є про­відниками. Серед величезної кількості ре­човин існує чимало таких, що мають дуже важливі для науки і техніки властивості, на­приклад напівпровідники, про які ви дізна­єтеся під час подальшого вивчення фізи­ки.

Тіла, в яких є заряджені ча­стинки, що можуть переміща­тись у певному напрямку при певних діях на них, є провід­никами електрики

Тіла, в яких таких заряджених частинок немає, е непровід­никами електрики (ізолятора­ми, діелектриками).


Література

Мала гірнича

1 2 3

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные