Эстетика - предмет и роль в культуре

чуттєвого сприймання дійсності, а друга безпосередньо пов'язувалась з проблемами розвитку мистецтва. Введення Баумгартеном терміна естетика, і фіксація нової галузі наукових знань, спиралося на значний історико-теоретичний досвід, закріплювало за наукою естетикою її предмет — закономірність чуттєвого пізнання і художньої і творчості.

Слід підкреслити, що кінець XX ст. активізував теоретичні по­шуки щодо більш адекватного розуміння обсягу предмета естетики, її взаємозв'язку з реалізацією принципів гармонійного розвитку людини, людини і суспільства, людини і природи та завдань науки щодо осмислення духовного стану сучасної людини.

Таким чином, естетика − це філософська наука про закономі­рності естетичного освоєння людиною світу, про сутність та фо­рми естетичного перетворення світу та людини, про царину ми­стецтва в усій її багатоманітності.

Основними проблемами, що розкривають предмет естетики, можна назвати наступні: природа естетичного і багатоманітність його прояву в житті та мистецтві; принципи естетичного і ху­дожнього освоєння і перетворення людиною світу; сутність і закономірності функціонування мистецтва.

Дослідження цих проблем нерозривно пов'язано з розробкою категоріальної системи самої естетики як її внутрішньої мови ви­вчення і вираження поставлених проблем. Наявність такої системи значною мірою визначає теоретичний характер естетичних пошуків.  

2. Місце естетики в системі наук

Естетика — філософська наука, яка тісно пов'язана з гуманітар­ними науками, має зв'язок з економічними та технічними науками, виступає теоретичною базою для мистецтвознавчих наук

Естетика та філософія

Філософія і естетика виступають як теоретичні форми сві­тогляду в яких закріплюється загальнозначущість духовних пошу­ків людством сенсу існування, істини, духовних цінностей. Філо­софський характер естетики свідчить про визнання можливості фо­рмування загальноприйнятих суджень про естетичні цінності, не­зважаючи на багатоманітність їх прояву в дійсності та мистецтві, в бутті різних культур. Філософсько-естетичні міркування про світ, життя, культуру додають особистості нового виміру, розвивають рефлексивність — здатність до самоусвідомлення і саморозвитку думок, почуттів, здібностей. Тобто філософія і естетика сприяють збереженню розвитку і прилученню людини до загальнокультурно­го досвіду людства, чим закріплює загальнозначущість духовних пошуків людей, духовних цінностей, сенсу існування

Серед основних філософських проблем естетики можна виділи­ти:

•    специфіка людського буття як естетичного;

•    особливості естетичного світовідношення;

•    природа естетичних цінностей;

•    природа естетичних категорій як теоретичної форми естети­чного осмислення світу;

•    специфіка естетичної та художньої творчості як сутнісного виміру людини;

•    сутність мистецтва як форми самоздійснення духовного життя людства

Естетика та етика взаємодіють як філософські науки, що спря­мовані на людину як на своєрідний об'єкт морально — естетичного аналізу, оскільки воля та почуття виступають невід'ємними складо­вими людської особистості, і носія творчого потенціалу. їх взаємо­зв'язок знайшов своє понятійне вираження через поняття калокагатії ще в античності. Важливою є також проблема взаємозв'язку і взаємовпливів мистецтва і моралі як духовних феноменів та їх мож­ливостей в людському бутті. Наявність етичного надає естетичному відношенню активного універсального характеру. Естетичне збага­чує внутрішній світ суб'єкта морального відношення, позбавляючи його категоричності та формалізму. Можливі суперечності етичного і естетичного долаються через почуття благоговіння, співчуття, лю­бові, в якому етичне і естетичне пронизують одне одного.

Естетика

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные