Этическая культура юриста

юриста це персональна заслуга. А якщо розмислити над цим, то явним стане те, що гарний результат це робота усього колективу. Для довіри важливо бути вдячним за допомогу, проявляти вимогу до себе та до колег, вміти признавати помилки, допомагати іншим.

5. Співчуття – розуміння почуттівта думок інших людей. Співчуття проявляється в усвідомленні моральної підтримки, прагненням людини допомогти йому їх розв’язати.

 Довіра та співчуття у відношеннях з клієнтами грають важливу роль, тому що завдяки їм наладжується морально-психологічний контакт. Клієнт буде співпрацювати з юристом якщо побачить його співчуття до справи та реальне бажання установити справедливість по цьому ділу.

6. Чесність ця риса з самого початку мається на увазі принциповість, вірність своїм обов’язкам, дотримання прав інших людей. Юрист повинен обіцяти клієнту тільки те, що він реально може йому забезпечити: захист клієнта та його родини, чи доведення діла до кінця. Чесність це залог моральних відношень в юридичній практиці Борг юриста, де б він не працював, - не мириться з порушенням закону, прав людини, інтересів держави та громадянства. І знову ж таки у цьому можна виділити основні риси професійного боргу:

1. Має об’єктивну та суб’єктивну сторони. Об’єктивна сторона боргу полягає у тому, що юрист підлегле повинен захищати особистість та її права, законні інтереси, забезпечити законність та правопорядок у державі. Об’єктивна сторона являє собою чіткі обов’язки, які поставлені державою перед юристом та його працею.

Суб’єктивна сторона боргу виявляється у тому випадку, коли суспільні обов’язки, поставлені державою перед працівниками юридичної сфери, сприймаються як справедливі та істинні, визнаються ними як особисті установи, виконуються добровільно та цілеспрямоване

Суб’єктивна сторона боргу являється внутрішнім переконанням в справедливість свого діла, котрому присвячене життя.

2. Визначається взаємодіями норм права та норм моралі, оскільки норми моралі регулюють внутрішнє осо знання людиною своєї поведінки, а норми права зовнішню поведінку. Відступ від норм моралі, як правило завжди являється одночасно і порушенням правових норм. Вимоги професійного боргу юридично закріплені в законах, уставах, положеннях. В цих актах зазвичай значиться і моральна оцінка поведінки юриста. Для законодавства України характерно єдність моральних та правових норм. У сфері професійного борг нема юридичних вимог, котрі були б лишені моральної сили, як нема і моральних норм, котрі на мали б правничої сили. Можна зробити висновок, що в професійному боргу правова та моральна сторони зливаються в одну.

3. Не співпадає з юридичними обов’язками. Юридичний обов’язок юриста пов’язаний з його компетентністю, яка чітко визначена нормами права та тягне за собою державне пригнічення у вигляді різноманітних юридичних санкцій у разі її невиконання. Професійний борг значно більше за поняття юридичного обов’язку. Обов’язок, це те що юрист повинен виконувати кожен день для клієнта, повідомляти його про процес діла, інформувати його про новітні закони, які можуть якимось образом зачепити його справи.

4. Самодисципліна виступає як внутрішня готовність слідкувати правилам закону, присяги та наказам керівництва. Дуже важливо щоб юрист виконував свої обов’язки не під впливом когось, а за покликом серця, за совістю, добровільно. Самодисципліна можлива тільки коли людина має такі якості:

 - почуттів,

1 2 3 4 5 6 7 8