Этика науки

Етика науки

У останню чверть ХХ століття справжній компанія етики науки визначився раптом осмислення тих норм, які повинні мітити не лише стосунки учених в межах наукової співдружності alias визначати вищі пізнавальні цінності науки, всеж таки і таких, які дозволяють alias забороняють певне втручання науки в природу і людину.

Якщо ставити про становлення і затвердження статусу проблем етики науки в структурі філософії науки, то треба значення 70-і роки раптом той час, якщо проблеми етичного сенсу наукових досліджень в певних галузях природознавства привабили турбота світової наукової спільноти. Це було пов"язано з розвитком молекулярної біології і генної інженерії. Етичні проблеми, які виникли в зв"язку з названими галузями біології, були визначені раптом "виклик біології пропорційно відношенню до філософії".

Проте, слідує відмітив, який моральні проблеми в науковому дослідженні, які потребували осмислення в зв"язку з фундаментальними відкриттями в біології, не були абсолютною новиною щоб науки. Але то хіба в 60-і роки ХХ ст. філософське осмислення розвитку ядерної фізики кваліфікувалося в контраверзи раціоналізму і ірраціоналізму, пропозиціями яких стали згідно сциентиский і екзистенциалиский погляди для науку і можливості людини, то в 70-80-і роки ХХ ст. дилема "наука - мораль" розв"язувалась в межах технократизму і гуманізму. Відповідно пропонувалися протилежні відповіді для завдання - який дає наука щоб прогресу цивілізації і який вона дає щоб власне людини і культури?

Обговорення такого роду питань дозволили філософам і методологам науки визначитися пропорційно приводу того, який таке етичні проблеми науки. Їх випробування і осмислення представлені в роботах І. Фролова, Б. Юдіна. С. Пастушного, Р. Карпінськой, А

Мамзіна всетаки ін. в 70-80-і роки ХХ ст. На підставі цих досліджень етичні проблеми були визначені раптом проблеми, який пов"язани з усвідомленням того, який для дослідницьку непорушний ученого впливають соціокультурні чинники, зокрема - моральні норми. Етичні проблеми виникають в реальному процесі наукового дослідження і стосуються результатів, які можуть вплинути для буття і розвиток людини, суспільства, культури, цивілізації. Останніми рокими об"ектом етичних проблем вважають і біосферу в цілому - виникла екологічна етика. Етичні проблеми пов"язани з моральним вибором дослідника, ученого і передбачають заставу морального характеру - перед собою науковою співдружністю, суспільством для той вплив, який викликаний його досладженнями і їх результатами.

Отже, реальна наука не є абстракцією. Якщо розбирати "дійсну" науку, треба враховувати, який для мислення ученого впливають культурно світоглядні і методологічні орієнтири, віра в ідеали наукового пізнання, соціальні орієнтації і тому подібне.

На початку ХХІ ст. наука, раптом ніколи раніше глибоко втручається в природу речей, в людську природу. Новітні комп"ютерни і біологічні технології стали основою творіння людиною штучних біологічних систем, штучного миру людьсьвой життєдіяльності. У те ж ера глобильни проблеми сучасності визначають проблематичність самого подальшого існування людського роду. У філософському осмисленні в цих умовах має потребу не лише феномен життя, всетаки і смерті. Тим більше, то хіба прийняти в турбота завжди більш серьйозний социопрактичний бариш і юридично правове обгрунтування в Країнах Західної Европи явища евтаназії.

За пророчими словами Миколи Бердяєва, прислуга техногенної цивілізації хоче брати для себе заняття "творця", Але бути цьому очевидно, який вона повинна брати

1 2 3 4 5 6 7