Этика науки

людині, в інтересах і пропорційно бажанню людини.

Проте це подібний не означає, який Україна повинна зупинятися осторонь бурхливого розвитку новітньої біотехнології. Тим більше, який утворення “біотехнологічного миру” людської життєдіяльності стало конкурентним питанням розвитку держав світу. За прогнозами фахівців, з 2000 р. згода розподілиться для дві частини. Одна – країни, які економічно базуються для біотехнології, для підставі чого щоб них стає можливим розв”язання проблем забруднення навколишнього середовища і генетичної деградації населення. Друга – країну, економіка яких пов”язана особливо з традиційними технологіями, які не дозволяють зменшити негативне владицтво зовнішню середу і генофонд населення. На жаль, унаслідок об”ективни обставини приєднання України заздалегідь 1-ої групи країн є неймовірно проблематичними.

Крім того, в умовах складного економіко технологічного розвитку в сьогоднішній Україні використання навіть вже існуючих виробничих біотехнологічних процесів може бути небезпечним і зловживати значні негативні наслідки. Порушення елемантарних технологічних норм здійснення біотехнологічних процесів стає причиною аварій, які загрожують здоров"ю і життя населення. Причому забруднення середи не може бути локалізоване, кризи набуває великомасштабний характер. Зменшення потенційної небезпеки біотехнології вимагає високої технологічної культури взагалі. Інакше криза біотехнології є реальнішою, ніж ті блага, які вона може забезпечити.

Техногенна освіту визначила таку форму раціональності, яка спричинила кризисний екологічний достаток. Як підкреслює В. Степін, в техногенній цивілізації формується специфічна переконання цінностей, відповідно до якої виникає особливе розуміння володар і сили. Влада розуміється не лише раптом верховенство людини над людиною, всетаки і раптом верховенство над об”ектами природними і соціальними. Саме такий верховенство забезпечує людині наука

Таким чином, відповідно до принципів техногенної цивілізації формується відношення до світу що раптом існує щоб людини, а до природи раптом заздалегідь того, чим прислуга змушений оволодіти, який змушений підкорити.

Хоча наука розглядується раптом мова сучасних проблем людства, відставка з екологічної кризи неможливо знайти, не спираючись для сучасну науку і новітні технології (зокрема, біотехнологію). Отже, завдання полягає в тому, для яких світоглядних принципах витягувати науку. І крім того, шукаючи продуктивні науково технологічні ідеї відносно розв”язання екологічної проблеми, треба зрозуміти, яким є вид раціональності, яка відповідає сучасному етапу. На думку В. Зінченко, розв”язуючи глобальні проблеми, людству треба крутитися до “іншої, гуманної, культурної науки” відповідно до міркувань І. Прігожіна, який треба виконувати завжди науки гуманітарними. Пошук такої науки в сучасній філософії науки відбивається в дослідженнях нового типа наукової раціональності, орієнтація для якої не вабить кризисного достатку культури, природи і людини. В. Степін упевнений, який наука збереже належний пріоритетний статус. Але вид наукової раціональності зміниться. Збережеться основна орієнтація науки – для пошук істини і розмноження наукового знання. Але норов об”ектив, який їх створює наука, приведе до зміни її картини миру, методологічних установок, философско-свитогядних принципів – їх місце розшириться. Новий вигляд раціональності зараз затверджується в науці і технологічній діяльності з складними системами, які розвиваються і є людиновимирними. Він проявляє себе унаслідок такі істотні риси. По-перше, в різниця унаслідок новоєвропейської науки, сучасна наука розглядує природу раптом цілий організм, в якій включена і людина, а біосферу – раптом глобальну екосистему. По-друге, вивчення системних об”ектив, який розвиваються і є людиновимирними, потребує нових стратегій діяльності. Так, синергетичні підходи доводять, який істотну заняття в таких системах грають несилові

1 2 3 4 5 6 7