Этика предпринимательства

і найбільший прибуток не повинні досягатися за рахунок завдання шкоди довкіллю;

-       конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами;

-       необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки;

-       морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними інтересами.

Висока культура підприємницької діяльності є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху на багатьох (якщо не більшості) підприємствах.

Відомі такі передумови виховання високої культури підприємництва:

-       наявність позитивних прикладів;

-       забезпечення молоді можливості ознайомлення з основами бізнесової діяльності, її привабливістю і корисністю для всіх верств населення ще у період професійного навчання;

-       створення системи навчання й виховання, яка б сприяла розвитку підприємницьких нахилів протягом усього періоду формування особистості;

-       наявність і постійна підтримка сімейних контактів і особистих знайомств з успішно працюючими бізнесменами.

Професійна репутація підприємця створюється роками, її нелегко набути, але втратити можна миттєво.

Отже, підприємець з високим рівнем культури має пам’ятати і виконувати певні “заповіти”:

-       перше – у своїй діяльності керуватися насамперед інтересами клієнтів;

-       друге – постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому;

-       третє – використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;

-       четверте – гарантувати клієнту повне задоволення його потреб;

-       п’яте – щотижня мати звіт про прибутки і збитки, ніколи не залишатися без готівкових коштів;

-       шосте – заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу;

-       сьоме – організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним функцій, а не “припасовувати” його до окремих особистостей;

-       восьме – не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи, пам’ятаючи, що благополуччя і успіх – не те саме.

2. Фігура підприємця в підприємницькій діяльності

Успіх у підприємництві базується на здатності підприємця приймати правильні (обґрунтовані) рішення. Підприємець є визначальною особистістю у підприємництві, ключовою (центральною) фігурою у ринковій економіці. Будь-який підприємець працює як ділова людина, але не будь-яку ділову людину можна назвати підприємцем

Хто ж такий підприємець? Чим він відрізняється від інших суб’єктів господарської діяльності?

Підприємцем прийнято вважати ділову людину, котра вигадує щось нове або поліпшує щось вже існуюче і реалізує це у практичній діяльності. Зміст самостійного прийняття інноваційного рішення підприємцем зводиться до організації виробництва і постачання на ринок товарів та послуг з певним зиском для себе. Таким чином, ми можемо дати визначення поняття підприємець. Підприємець — це людина, яка здійснює самостійну, систематичну, ініціативну, ризикову діяльність, спрямовану на виробництво товарів та надання послуг з метою одержання прибутку або особистого доходу І передбачає здійснення нововведень. Отже, підприємець — це суб’єкт, що поєднує у собі комерційні, організаторські та новаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їх нових якостей, нових сфер застосування капіталу.

Саме ініціатива, самостійність, творчість та динамізм дозволяють енергійним людям, якими і є підприємці, перетворювати цікаві ідеї на реальність. Успіх підприємницької діяльності багато в чому залежить від здібностей і таланту людини, яка нею займається. Це, власне, й робить підприємця центральною постаттю ринкової економіки в цілому.

Поняття “підприємець” часто вживають як синонім таких понять, як “господар”, “власник”, “новатор”, “бізнесмен”. Людину, яка організувала свою справу і веде її, називають

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы