Эволюция идеала женской красоты
Ідеали жіночої краси завжди були відображенням статевої моралі. В Середні віки панувала релігійна мораль. Нормою статевої моралі став аскетизм; все тілесне оголошувалось гріхом. Переважаючий вид художньої діяльності середньовіччя – іконопис. Жіночим ідеалом того часу була Богоматір. Її найчастіше зображували в сірому, повністю закритому вбранні, худою, з обличчям, повним скорботи. Плоть стала гріховна, статеві відносини виправдовувались лише для продовження роду, тому не дивно, що ідеалом краси того часу стали ангели, істоти, які взагалі не мали статі.
З розвитком продуктивних сил підвищувався добробут людей, особливо міщан, і Діву Марію стали малювати більш повною та з товстеньким немовлям на руках. Тотальна церковна цензура в галузі статевої моралі нерідко приводила до кумедних парадоксів. Наприклад, церква завжди намагалась боротись з проституцією, залишками античності у вигляді оргій, вакханалій тощо. Символом цих пережитків стають відьми, які на іконах типу «Страшного суду» зображались з розпущеним волоссям та майже завжди голими. Таким чином, зображення страти відьом на гравюрах та картинах значно урізноманітнює скупий перелік жіночих портретів та ікон. У наступні епохи відьом будуть зображувати як символ містицизму та вільного кохання.
Епоху Середньовіччя змінила наступна. Чому феодалізм поступово здавав свої позиції? Удосконалення знарядь праці призвело до збільшення продуктів – з’явився надлишок виробів. Це дало поштовх до розвитку торгівлі, а для цього налагоджувались шляхи сполучення між окремими провінціями та між різними державами. Прогриміли великі географічні відкриття. Міста, що лежали на перетині шляхів, стали центрами торгівлі
Нові відносини призвели до виникнення нових класів. Економічні умови існування класів обумовили статеву мораль [2].
У розвинених країнах Європи панувала аристократія, тому ідеал краси тут втілюються в аристократичному ідеалі. Прагнення такі: жінка –