Эволюция идеала женской красоты

реальних людей. В цілому, основна заслуга римлян – це те, що вони зберегли світу давньогрецьку культуру.

Ідеали жіночої краси завжди були відображенням статевої моралі. В Середні віки панувала релігійна мораль. Нормою статевої моралі став аскетизм; все тілесне оголошувалось гріхом. Переважаючий вид художньої діяльності середньовіччя – іконопис. Жіночим ідеалом того часу була Богоматір. Її найчастіше зображували в сірому, повністю закритому вбранні, худою, з обличчям, повним скорботи. Плоть стала гріховна, статеві відносини виправдовувались лише для продовження роду, тому не дивно, що ідеалом краси того часу  стали ангели, істоти, які взагалі не мали статі.

З розвитком продуктивних сил підвищувався добробут людей, особливо міщан, і Діву Марію стали малювати більш повною та з товстеньким немовлям на руках. Тотальна церковна цензура в галузі статевої моралі нерідко приводила до кумедних парадоксів. Наприклад, церква завжди намагалась боротись з проституцією, залишками античності у вигляді оргій, вакханалій тощо. Символом цих пережитків стають відьми, які на іконах типу «Страшного суду» зображались з розпущеним волоссям та майже завжди голими. Таким чином, зображення страти відьом на гравюрах та картинах значно урізноманітнює скупий перелік жіночих портретів та ікон. У наступні епохи відьом будуть зображувати як символ містицизму та вільного кохання.

 Епоху Середньовіччя змінила наступна. Чому феодалізм поступово здавав свої позиції? Удосконалення знарядь праці призвело до збільшення продуктів – з’явився  надлишок виробів. Це дало поштовх до розвитку торгівлі, а для цього налагоджувались  шляхи сполучення між окремими провінціями та між різними державами. Прогриміли великі географічні відкриття. Міста, що лежали на перетині шляхів, стали центрами торгівлі

В них і почалась розвиватись культура. Загальна інтеграція дає право вести мову про узагальнення ідеалу краси для Європи, хоч ми знаємо, що ці землі розвивались досить неоднорідно. В будь-якому разі ідеал краси Ренесансу відрізнявся від ідеалу краси попередньої епохи. З людського тіла було зняте табу, яке наклала церква. Душа відходить на другий план, і перед нами з’являється у всій своїй величності Тіло. Краса тепер нероз’ємно пов’язана з тілом. Люди згадали, що “десь вони це вже бачили”, і мистецтво взяло за основу досягнення Античності. В моду увійшло прагнення до полярної протилежності статей, і це поставило таке правило: досконала краса міститься у виявленні  статевих відмінностей чоловіка та жінки. Підкреслені жіночі статеві ознаки стали запорукою краси. З другого боку, мода на здоров’я диктувала жінці мати всі дані для материнства – в першу чергу великі груди. Красивими вважали широкі стегна, міцну талію та товсті сідниці. Дівоча краса поступалася красі зрілої жінки 35-40 років. Одяг став більш відкритим, але не більше. Проте в епоху Ренесансу позування для картин  оголеними не забороняється. Серед аристократів навіть виникає певна мода на зображення  своїх коханих у вбранні Єви. Виробничі відносини, що набирали обороти, вимагали збільшення кількості робочих рук, тобто народження більшого числа дітей, і це обумовлювало моду на вагітність (дуже часто жінок на портретах зображали вагітними).

Нові відносини призвели до виникнення нових класів. Економічні умови існування  класів обумовили статеву мораль [2].

У розвинених країнах Європи панувала аристократія, тому ідеал краси тут втілюються  в аристократичному ідеалі. Прагнення такі: жінка –

1 2 3 4 5

Похожие работы