Европейские стандарты местного самоуправления

засади реґіональної та місцевої автономії. Після численних конференцій та резолюцій Рада, через міністерства, що відповідають за місцеве самоврядування у різних країнах, у 1985 році прийшла до згоди щодо Європейської хартії місцевого самоврядування. Хартія (1985:8) пропонує загальні європейські стандарти для визначення й захисту прав місцевих орґанів влади, “зобов’язуючи сторони застосовувати основні норми, що ґарантують політичну, адміністративну й фінансову самостійність місцевих орґанів влади”. У документі висловлено переконання, що ступінь самоврядування, яким користуються місцеві орґани влади, є наріжним каменем справжньої демократії.

Вісімнадцять статей Хартії містять вимоги, щоб місцеве самоврядування було закладено як норму у конституції та/або основні закони. Вона визначає автономію як право і здатність місцевих орґанів влади керувати й порядкувати своїми власними справами і управлятися виборними орґанами на основі прямого, рівного й загального виборчого права. Місцеві орґани влади повинні мати чітко визначені самоврядні обов’язки, поруч з обов’язками, делеґованими з центру. Адміністративний контроль за місцевими орґанами влади має спиратися на закон із наголосом на його дотримання. Фінансові ресурси для здійснення делеґованих повноважень повинні відшкодовуватися, а місцеві орґани влади мають контролювати збір податків із своїх власних джерел для фінансування задуманих ними послуг і проґрам. Нарешті, місцеві орґани влади повинні мати право вдаватися до судового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і прав, пов’язаних із самоврядуванням.

Засади місцевого самоврядування, закладені у Хартії, поширюються на всі рівні та катеґорії місцевих орґанів влади у кожній державі-учасниці Європейського Союзу і, крім того, після внесення необхідних змін, до територіальних орґанів на реґіональному рівні. Країни-учасниці зобов’язані надавати інформацію, а не вдаватися до утворення складного механізму контролю. Хартія являє собою перший багатосторонній юридичний документ, який визначає й захищає засади місцевої автономії, що є однією з функцій Ради Європи.

Література 

  1. Robert Agranoff. 1996. “Federal Evolution in Spain”. International Political Science Review, 17:385-401. (Еволюція федеральної системи в Іспанії)
  2. Robert Agranoff. 1993. “Comparative Intergovernmental Relations”, in Comparative Public Management, ed. Randall Baker (New York: Praeger)
    (Порівняльне дослідження стосунків між рівнями влади)
  3. Robert Bennett. 1993. “Local Government in the New Europe”, (London: Belhaven). (Місцеве самоврядування у Новій Європі)
  4. Robert Bennett. 1989. “Territory and Administration in Europe” (London: Pinter). (Територія та адміністрація у Європі)
  5. J. A. Chandler. 1993. “Local Government in the Liberal Democracies” (London: Routledge). (Місцеве самоврядування у країнах ліберальної демократії)
  6. Council of Europe. 1985. European Charter of Local Self-Government (Strasbourg: Cuncil of Europe). (Європейська хартія місцевого самоврядування)
  7. Bruno Dente. 1988. “Local Government Reform and Legitimacy”, in The Dynamics of Institutional Change in Local Government: Reorganization in Western Democracies eds. Bruno Dente and Francesco Kjellberg (London: SAGE). (Реформування і законність місцевого самоврядування)
  8. Francesco Kjellberg and Henry Teune. 1980. “Recent Changes in Urban Politics: Introduction”. International Political Science Review 1:137-142 (Останні зміни у політиці щодо міст)
1 2 3 4 5 6

Похожие работы